Відомі діячі вимагають представити громадськості Державний проєкт меморіалізації Бабиного Яру – звернення
У документі наголошено, що київська влада ігнорує наявність українського державного проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розробленого Робочою групою Інституту історії України НАНУ на замовлення українського уряду (2017 р.). Автори звернення вимагають від керівництва Києва не підтримувати приватний російський проєкт (Меморіал Голокосту «Бабин Яр»), оскільки "це буде суперечити законам, міжнародним угодам України та загальнолюдським моральним нормам, а замість цього - відкрити широке громадське обговорення державного українського проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру та прийняти на його основі відповідні рішення до 80-х роковин трагедії".
Звернення до Київської міської ради
з вимогою провести громадські слухання на тему: «Український державний проєкт комплексної меморіалізації Бабиного Яру».
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Положення про порядок проведення громадських слухань в місті Києві ми, група громадських активістів та небайдужих громадян, звертаємося до Київської міської ради та ініціюємо проведення громадських слухань на тему: «Український державний проєкт комплексної меморіалізації Бабиного Яру».
Нагадуємо, що наближаються 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру, де наприкінці вересня 1941 року за два дні нацистські окупанти розстріляли майже 34 тисячі євреїв – жителів Києва, а потім впродовж двох років окупації систематично вбивали та засипали землею тіла людей різних національностей, а в 1943 році руками військовополонених відкопували та спалювали рештки тіл.
Жертвами нацистів, крім київських євреїв, стали також радянські військовополонені, роми, хворі психіатричної лікарні, учасники національного визвольного руху та комуністичного підпілля, православні священики, заручники й просто випадкові містяни. Всього, за різними оцінками, у Бабиному Яру за два роки окупації знайшли свою смерть близько 100 тисяч людей різного етнічного походження та релігійних переконань. А через 20 років, як страшна відповідь на намагання радянської влади стерти з лиця землі саму пам’ять про ці жертви, з Бабиного Яру зійшов вбивчий сель, який спричинив Куренівську катастрофу.
Трагедія Бабиного Яру є спільним болем усього українського народу, всіх етнічних, релігійних та соціальних груп, які становлять українську політичну націю. Але досі не вирішене питання про гідне вшанування жертв Бабиного Яру на рівні меморіального комплексу та музеїв.
Ми вважаємо неприпустимим віддавати процес формування державної політики пам'яті в чужі руки, передусім – країни-агресора Росії та її місцевих прибічників. Трагедія Бабиного Яру є частиною української національної пам’яті, тому її меморіалізація повинна відображати позицію всього українського народу, а не бути джерелом міжнаціонального та міжконфесійного розбрату, провокацій та способом реалізації ворожої пропаганди.
На жаль, київська влада ігнорує наявність українського державного проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розробленого Робочою групою Інституту історії України НАНУ на замовлення українського уряду (2017 р.).
Саме тому ми вимагаємо від керівництва Києва не підтримувати приватний російський проєкт (Меморіал Голокосту «Бабин Яр») оскільки це буде суперечити законам, міжнародним угодам України та загальнолюдським моральним нормам, а замість цього - відкрити широке громадське обговорення державного українського проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру та прийняти на його основі відповідні рішення до 80-х роковин трагедії.
Микола Княжицький, Віктор Кононенко, Михайло Лівинський, Сергій Квіт, Олексій Паніч, Вахтанг Кіпіані, Юрій Макаров, Олександр Зінченко, Йосиф Зісельс, Віталій Портніков, О.Георгій Коваленко, Володимир В'ятрович, Анатолій Подольський, Соломія Бобровська, Михайло Басараб, рав Реувен Стамов.
