Єпископ Ніл Лущак Мукачівську греко-католицьку єпархію вже називає "Церквою"
За його словами, Рим визнає за єпархією статус Церкви свого права і змінити його може лише найвища церковна влада.
Про це єрарх написав у своєму Зверненні без дати і без підпису, опублікованому на сайті МГКЄ.
«Останнім часом, в соціальних мережах інтернету з’являється все більше дискусій щодо канонічного статусу Мукачівської греко-католицької єпархії. В зв’язку з цим хочу заявити наступне: Апостольський Престол на чолі з Римським Архиєреєм визнає за Мукачівською єпархією статус Церкви свого права. Цей факт, особливо в цьому Ювілейному році, всіх нас має спонукати до більш інтенсивної молитви подяки за всі дари, як духовні так й інші, які ми, дякуючи нашій Церкві, отримали, та які, впевнений, служать на користь божого люду та України", - йдеться у документі.
Якихось згадок про документи Апостольської столиці щодо такого визнання у цьому зверненні немає. Водночас у цьому документі сказано:
"Ми, як католики, повністю і в усьому тримаємось настанов та позицій Апостольської Столиці, в тому числі й щодо питання статусу нашої Церкви. Виходячи з того факту, що з точки зору гідності всі Церкви свого права є рівними між собою і мають повну свободу з дотриманням загального та власного права на формування і розвиток внутрішнього життя своєї Церкви, окрім найвищої влади Церкви не існує жодного компетентного форуму або інстанції, яка б була в змозі змінити канонічний статус тої чи іншої Східної Католицької Церкви свого права", - зазначив єпископ Ніл.
Нагадаємо, у лютому 2021 року вірняни Мукачівської греко-католицької єпархії надіслали лист до Папи Франциска, в якому висловили занепокоєння кризовим станом справ у єпархії "коли тіло Греко-Католицької Церкви в Україні дотепер залишається розділеним" та попросили Римського Архиєрея призначити їм єпископа-українця.
Закарпатці також назвали анахронізмом особливий статус єпархії, згідно з яким вона адміністративно підпорядковується не Верховному Архиєпископу УГКЦ, а безпосередньо Апостольській Столиці.
Копію цього листа ініціативна група вірян також відіслала Патріарху УГКЦ Святославу.
Як вже писала РІСУ, документ з підписом апостольського нунція в Україні Антоніо Франко від 7 лютого 1993 року показує, що Апостольський Престіл, вирішуючи на початку 1990-х років проблему внутрішньо протистояння МГКЄ, не дійшов до якогось остаточного рішення і не надавав особливого статусу — sui juris — Мукачівській греко-католицькій єпархії.
Офіційні видання Апостольського престолу подають, що статусу sui juris МГКЄ не має і в наші дні. Згідно з Annuario Pontificio 2020 року (с. 485), вона, як була раніше, так і залишається «Immediatamente sogetta alla Santa Sede», тобто безпосередньо підпорядкована Святому Престолові. Таку ж інформацію подає сайт www.catholic-hierarchy.org.
У списку Церков, які дійсно мають статус sui juris, вміщеному в Annuario Pontificio (с. 7-10 і 1749), МГКЄ також нема. Взагалі у списку Церков свого права немає Церков, нижчих рівнем за митрополичі, а МГКЄ – не митрополича, а саме єпархія".
Слід зауважити, що у дискусії навколо Мукачівської єпархії активно включаються іноземні особи та представники УПЦ МП.
Йдеться, зокрема, про скандальновідомого священика-сепаратиста УПЦ МП Дмитро Сидора, який (як бачимо на відео) зі шкіри вилазить, доводячи, що Мукачівська єпархія не повинна об'єднуватися з УГКЦ, та про Главу Греко-Католицької Церкви в Угорщині митрополита Фюлепа Кочіша.
Останній 27 лютого 2021 року на особистій аудієнції Папи Франциска навіть поскаржився на "сильний український вплив" в Мукачівській греко-католицькій єпархії і, відповідно, доніс до Святішого Отця ідею недопущення єдності греко-католиків Закарпаття з одновірцями в Україні.
Як зауважили закарпатські греко-католики, при цьому Фюлеп Кочіш допустився прямого обману Папи Франциска, заявивши під час розмови, що "єпархія завжди була безпосередньо підпорядкована Папі Римському".
При цьому відомо, що для Угорщини питання МГКЄ завжди було передусім політичним і щоразу, коли Закарпаття входило до складу цієї держави, остання добивалася від Ватикану ліквідації автономії МГКЄ і підпорядкування її угорським архиєпископам в Естергомі. І навпаки, вимагала повернення МГКЄ якогось особливого статусу, як тільки втрачала українські землі.
