Археологи знайшли залишки культової споруди біля язичницького капища на Львівщині
В історико-культурному заповіднику «Стільське городище» на Львівщині вперше за приблизно 20 років організували археологічні розкопки. Їх провели біля язичницького капища в селі Ілів. Директорка заповідника Ірина Іваночко розповіла ZAXID.NET, що дослідження Ілівського городища тривали майже три тижні, ними займався старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства Андрій Гавінський.
Площа розкопу охопила 120 м2 на самому городищі, загальна – 200 м2. Науковцю вдалося з’ясувати, що пам’ятка багатошарова, він виявив комплекс давніх споруд від IV тис. до н.е. і до доби Київської Русі. Найцікавішою знахідкою дослідник називає громадську споруду на стовпах біля капища язичницького періоду.
Ілівське городище з двома рядами валів розташоване на високій горі з пісковика (близько 90 м), в ній є печера, яку назвали Рожаниця. Над нею розташований дитинець городища розміром 40 на 40 м. Його і досліджував Андрій Гавінський. Фахівець виявив невелике поселення представників культури лійчастого посуду (енеолітична культура, IV тис. до нашої ери). Воно, очевидно, було тимчасове, довго не функціонувало. Археологи знайшли рештки кераміки і крем’яні знаряддя того періоду.
Другий етап, представлений на місці розкопу, це залізний період (кінець II - початок I тис. до н.е.). Дослідники виявили невелике поселення із залишками кераміки.
«Це було перше городище. Вони укріпили цей пагорб, насипали вали, викопали рів. Тобто, можна сказати, що перше городище було тут у ранньозалізний час. А пізніше вже слов’янські племена частково використали цей вал ранньозалізного часу як першу лінію оборони», – зазначає Андрій Гавінський.
Найбільшого розквіту Стільське городище та довколишні простори досягло у період IX-X ст., в дохристиянську епоху. Там проживали племена білих хорватів. На місці Ілівського городища виявили язичницьке капище. Ще у 1987 році археолог Борис Тимощук і його дружина Ірина Русанова виявили над печерою сліди вогню, на якому здійснювали культові обряди.
«Місце розміром 50 на 50 м трикутної форми, з трьох сторін має стрімкі скелясті схили. Південна сторона мала рів до 5 м глибиною, шириною 20 м і була оточена валом. Там виявили кам’яну кладку 4 на 3 м і велику кількість кісток і вугілля. Це дало можливість трактувати це місце як капище, на якому міг стояти ідол. Вони з’ясували, що це було городище-святилище, яке не мало оборонної функції, але використовувалось для культових обрядів», – розповідає Андрій Гавінський.
Під час сучасних досліджень львівський науковець виявив за 20 м від капища, на самому краю гори, велику споруду громадського призначення. Її довжина близько 12 м, ширина – 4 м. Така велика споруда не типова для житлових приміщень. Археолог розповідає, що це споруда для громадських зібрань, може бути пов’язана з культовим капищем.
«Є припущення, що такі споруди могли виконувати функцію громадських зібрань для тих городищ-святилищ. Тобто люди туди приходили на якийсь короткий період відзначати якісь свої свята, здійснювати ритуали», – ділиться результатами Андрій Гавінський.
Територія заповідника «Стільське городище» охоплює територію трьох сіл – Ілів, Дуброва, Стільське – і є пам’яткою археології дохристиянського періоду, тут було городище білих хорватів VII-X ст.
Зараз адміністрація заповідника розвиває екскурсійну діяльність, напрацьовує маршрути окремо для дітей і для дорослих. Для популяризації професії археолога на місце розкопок організовують екскурсії для школярів.
