Богословська незграбність

23.05.2011, 09:01

Владика Августин очолював комісію до 2007 року. І його звільнення з цієї посади тоді сприймалося як принципова зміна в самій тактиці роботи комісії. Дійсно, у наступні роки комісія підготувала відповіді на звернення до УПЦ (МП) керівництва Київського Патріархату, Української Автокефальної Православної Церкви та Української Греко-Католицької Церкви.

19 травня на офіційному сайті Української Православної Церкви (Московський Патріархат) з’явилось повідомлення про те, що в Київській духовній академії відбулося чергове засідання Богословсько-канонічної комісії при Священному Синоді УПЦ. Як видно з короткого офіційного повідомлення, комісія обговорювала питання про вивчення з богословської точки зору положення Податкового кодексу щодо механізму обліку фізичних осіб – платників податків. Відповідне доручення було надане комісії Священним Синодом УПЦ в грудні 2011 року. За цей час Богословсько-канонічна комісія вже двічі змінила свого очільника. Спочатку її очолював ректор КДАіС архієпископ Бориспільский Антоній (Пканич), потім (23 грудня 2010 року) головою комісії було призначено архієпископа Житомирського і Новоградволинського Гурія (Кузьменко), а з 10 лютого 2011 року комісію очолює архієпископ Львівський і Галицький Августин (Маркевич).

Владика Августин очолював комісію до 2007 року. І його звільнення з цієї посади тоді сприймалося як принципова зміна в самій тактиці роботи комісії. Дійсно, у наступні роки комісія підготувала відповіді на звернення до УПЦ (МП) керівництва Київського Патріархату, Української Автокефальної Православної Церкви та Української Греко-Католицької Церкви. Хоча ці документи і не змінили ситуацію в переговорному процесі між конфесіями, все ж вони значно відійшли від агресивної риторики попередніх років та були сприйняті як новий крок на шляху до міжконфесійного порозуміння в Україні.

Тепер архієпископ Августин знов очолив Богословсько-канонічну комісію УПЦ, і це одразу позначилось на характері її роботи. Неабиякого розголосу набуло засідання комісії 17 березня 2011 року, на якому обговорювались положення Податкового кодексу щодо механізму обліку фізичних осіб – платників податків. Вже тоді стало зрозуміло, що найбільш консервативна частина віруючих УПЦ відкидає саму можливість використання будь яких цифрових ідентифікаторів та наполягає на тому, щоб податковий облік здійснювався винятково за прізвищем, ім’ям та по батькові людини і саме на паперових (а не на електронних) носіях. Це поставило в глухий кут комісію, бо фактично така позиція означає відкидання церковними радикалами усіх постанов церковної влади як в Україні, так і в Росії щодо механізму оподаткування фізичних осіб. Якщо піти на зустріч сьогоднішнім православним протестуючим, податковим структурам слід повністю відмовитися від використання комп’ютерів та повернутися до архаїчних механізмів роботи з документами. Звісно, така перспектива є утопічною.

Але проблема полягає і в тому, що протестні настрої вірян підтримує і частина архієреїв. Зокрема, як стало відомо від учасників засідання комісії 17 березня, фундаменталістські настрої тоді досить чітко підтримав архієпископ Кам’янець-Подільський Федір (Гаюн). Тому не дивно, що голова комісії архієпископ Августин усіляко намагається уникнути прямої відповіді на питання про допустимість для віруючих погоджуватись на новий механізм реєстрації платників податків, не бажаючи стати мішенню для церковних консерваторів. Фактично архієпископ Августин пішов на компроміс з фундаменталістами, погодившись на проект рішення комісії, який проник в інтернет та викликав численні негативні відгуки. Після 17 березня стало зрозуміло, що богословська комісія почала дрейфувати назад — до консервативних та сумнівних з богословської точки зору заяв української церковної влади кінця 1990-х років (до речі, тоді комісію як раз і очолював владика Августин). Ці тенденції викликали занепокоєння в церковних колах як в Києві, так і в Москві. Прозорим індикатором цього занепокоєння стала дискусія, ініційована в ЖЖ протодияконом Андрієм Кураєвим.

Намагаючись виправити ситуацію, тепер голова комісії обрав більш обережну тактику. Якщо 17 березня на засідання комісії було запрошено чимало представників громадськості, які потім і рознесли по ЗМІ не затверджений комісією проект рішення, то тепер на засіданні комісії (як видно з фотографій на офіційному сайті УПЦ) було запрошено лише вузьке коло викладачів КДА. Крім викладачів Академії, на засіданні був присутній і архієпископ Тульчинський Іонафан (Єлецьких). З короткого офіційного повідомлення видно, що рішення, прийняті комісією 17 березня фактично дезавуйовані. Сайт УПЦ повідомляє, що комісія «продовжила обговорення робочих документів» з питання нового податкового кодексу. Цілком зрозуміло, що попередній варіант рішення не влаштував ані керівництво УПЦ, ані владні структури. Крім того, цей проект увійшов у протиріччя з рішеннями Синоду РПЦ, прийнятими у Москві ще 2001 року, де чітко зазначалося, що прийняття особистого номеру платника податків взагалі не є релігійним вчинком і не має жодного відношення до сповідання християнської віри.

Отже документ від 17 березня тепер мовчазно поклали під сукно, не проголошуючи це відкрито. А новий документ, скоріш за все, буде створюватись у вузькому колі членів комісії без особливого розголосу. Хоча навряд чи комісія зможе подолати очевидний крен у право, що стає все більш помітним в церковному житті УПЦ…

Гліб КОВАЛЕНКО

"Релігія в Україні", 22 травня 2011 року