Брат Георг: «Ви певно здивуєтеся, але екуменічний діалог, це не головне наше завдання»
Розмовляла Ольга ОЛІШЕВСЬКА
Більшість інформації про Тезе, яку ви можете прочитати у пресі чи інтернеті, стосується перебування у спільноті, подорожей за кодон на Молодіжні Різдвяні Зустрічі та особистого досвіду паломників у відчутті Бога та Його присутності у цих монахах у білих хабітах. Але нам дуже мало відомо про літургійний аспект життя братів, про їх ієрархію, помешкання та їх діяльність у богословському середовищі. На ці та інші запитання нам погодився відповісти Брат Георг із відомої екуменічної монашої спільноти Тезе у Франції. Він приїхав до Львова всього на один день на спільну молитву Тезе організовану молитовною спільнотою при храмі Михаїла .
- Слава Ісусу Христу! Перше запитання стосується Світової Ради Церков. Чи Тезе практикує спільну молитву? І що ж було перше? Чи є між Вами співпраця? Це схоже більше на вплив чи суперництво?
- Світова Рада з’явилася у Женеві у 50-60-тих роках, це правда, що на початку їхньої діяльності деякі брати з Тезе співпрацювали з ними, допомагали у фундаціях і проектах по налагодженню екуменічного діалогу. Тому також перші брати зі спільноти починали своє життя у спільноті у Женеві, були майже сусідами зі Світовою Радою Церков. В той самий час у 40-50-60тих брати Тезе, які досліджували як жити разом, як молитися разом, зрозуміли що і теологічні дослідження потрібні, особливо для продовження екуменічного діалогу. Тут якраз допомагала Світова Рада Церков. Саме тому я би не казав, що щось було первинне, а щось вторинне, бо робота обох потрібна, іноді в різних напрямах, а іноді в одному. Ось наприклад, рік тому ми були запрошені з братами у Женеву у головний офіс Ради де крім нас було багато людей з різних країн та конфесій, з якими ми ділилися досвідом міжконфесійної молитви.
- Наскільки практично статут Тезе, на ваш погляд, відрізняється від інших чернечих статутів?
- Так, брат Роже написав нам статут, але перед цим він досліджував статут Бенедиктиньського католицького ордену, який направду дуже близький до нашого. Але правила спільноти, які написав для нас брат Роже набагато коротші і дуже поетичні і багато речей не наказуються, тому що як спільнота, ми прагнемо бути не під правилами, але під владними Джерелу Життя. Це написано, але багато речей не уточняються, що кладе на нас відповідальність за тлумачення, поведінку і молитву. В цьому і полягає деяка відмінність від Бенедиктиньського Статуту, там все чітко і ясно прописано, де вони знають скільки разів на день потрібно молитися, як і на чому, а у нас це все залишається на нашій власній відповідальності та згідно з нашим сумлінням.
- Як брат Роже вплинув на формування літургії годин і які були його ідеї щодо цього? Яка відбувалася у вас динаміка їх впровадження і розвиток етапів ?
- Це прописано вже у форматі Другого Ватиканського Собору. У нас є 3 обов’язкових щоденних молитви, це дуже схоже по структурі з Літургією Годин. Так у нас є спільні аспекти : псалми, читання зі Святого Письма, міжсесійна молитва.
Наша щоденна молитва дуже традиційна і схожа на щоденну традиційну монашу молитву. Але у минулому році вона була ще більш спрощена, для розуміння її молодими людьми, які є невіруючими, але хотіли би підтримати нас у молитві. Так, наприклад, Літургія годин має у своїй структурі 3 псалми, а наша молитва має наразі 1 псалом. Але ось читання залишаються сталими, ми йдемо за тим самим літургійним календарем, що і Римо-католицька Церква. Але так як ми маємо 3 щоденні молитви, а читань дається два, і одне з них зі Старого Завіту, яке може бути не зрозуміле непідготовленій молоді, тому ми часто вибираємо зрозуміле і легке до сприйняття читання. У 50-тих роках, коли брати вже практикували читання французькою, це не практикувалося у католицькій церкві. І лише після ІІ Ватиканського Собору, коли спеціальні комісій досліджували як удосконалити Літургію Годин і на якій мові вона має правитися вони звернулися до Тезе за порадою. Так як Тезе вже мало чим поділитися і мало такий досвід. Більше про це можна прочитати у роботах одного з наших покійних братів Макса Туріана. Він співпрацював з Ватиканом, Світовою Радою Церков та писав багато богословських праць, які в принципі при бажанні можна знайти в інтернеті.
Як відомо перші брати у спільноті були протестанти, так само як і брат Роже виріс у кальвіністському середовищі, саме тому його головною ідеєю було принести у монаше життя пристосування до молитовної практики глибина, тому що протестантська традиція практично не має монаших згромаджень. Брат Роже хотів привести протестантський світ до розуміння, як це може бути на практиці, яка краса молитовних співів, роздумів та святковості у молитовному житті може бути присутня, а не лише співання псалмів під гітару. Це щось що властиве візантійській та православній традиції, не так нажаль католицькій. Але пізніше, коли у нашому будинку почало з’являтися все більше і більше охочих мирян, нам потрібно було щось спрощувати для повнішого розуміння не віруючих чи не практикуючих християн. Можна навіть сказати, що наші молитви й досі піддаються змінам і удосконаленню. Людина не може змінитися за одну секунду, це щось тривале, так і слово Боже тривале і змінює всіх хто слухає його, як відомо, у протестантській традиції для тлумачення Біблії не потрібен хтось іще, Слово Боже пояснює саме себе і кожен спроможний Його зрозуміти.
- Для деяких людей не зрозуміло як пов’язані між собою ваше життя в бідності і допомоги вбогим, з вашою екуменічної діяльності?
- Наше життя дуже непередбачуване, тому по закінченню цьогорічних Молодіжних Різдвяних Зустрічах у Римі я відправився і Бразилію на 3 місяці розділити життя з бідними людьми у вбогих кварталах і не дивлячись ні на що, молитися, спілкуватися, проповідувати і підтримувати їх у їхніх проблемах. Ви певно здивуєтеся, але екуменічний діалог, це не головне наше завдання.
- Ви практикуєте молитву між людьми з різних конфесій і знаходите розуміння в очах їх всіх, як у Вас це виходить?
- Певно тому, що ми у Тезе так ніколи так не думаємо, ми не ставимо розділень та не прораховуємо щось на перед, ми не знаємо, хто приїде до нас і які їх будуть вподобання. І цього нас вчив Брат Роже, зробити все можливе, щоб кожному тут було комфортно, щоб кожен відчув тут молитовний дух. А ось коли ми це осягнули ми почали чукати маленькі символи, такі як ікони, що важливі для східних християн, звичайно ж вони мають і свою внутрішню красу. Але найголовнішим було для брата Роже було те, що з кожним разом приїздило все більше людей і якимось чином стало очевидно що деякі спільноти були вже сформовані і проблемою не стане спільна молитва. Хоча на початку ми навіть не думали, що буде стільки бажаючих молитися разом з нашими братами, але пізніше ми це обговорили і всі погодилися, що миряни привнесуть лише оживлення до нашого монашого побуту.
- Ось чому ви спростили молитви, але це було зроблено для спільноти братів чи спільнотою братів для гостей общини?
- З обох сторін, це був спільний пошук. Одного разу брат розказав мені як по закінченню молитви люди залишилися у храмі і продовжували молитися. Коли ми щось вирішуємо, це є завжди наслідок живого свідчення і того, що ми побачимо на практиці, лише те, що приживається саме про собі входить у наші неписані молитовні правила, подекуди люди можуть всю ніч залишатися в капличці у молитовному чуванні.
- Ви певно чули про інші протестантські монаші згромадження, такі як Базілея Шлінк (Basilea Schlink) яка заснувала свою спільноту у Дартмудні у 40-50тих роках. Або учня старця Софонія із гори Афон, який заснував монастир Tolleshunt Knights у Малдані. Чи є у вас якась спільна діяльність, акції? Чи підтримуєте з ними зв'язок?
- Ні, нажаль я ніколи не чув про ці протестантські монаші згромадження, але є сестри Дияконеси, також сестри із Швейцарії у місті Грьоншон, ще одне згромадження є у Німеччині і вони почали свою діяльність у 50-60тих паралельно з Братом Роже і теж походять з реформіських осередків.
- Наскільки я знаю, у вас є хороші помічники біля себе - сестри Святого Андрія і Урсулійки. У вас є ще кілька братських Монастирі? Або, може бути, ви створили якусь конфедерацію, таку як у Бенедиктинці або Домініканці?
- Ці сестри є нашими добрими друзями і помічницями, але вони все ж залишаються у своїй традиції. У нас є багато дружніх монастирів, братів та сестер, священиків та єпископів з якими ми в хороших стосунках, але ніяких інших згромаджень ми поки що не засновували. Так наприклад, сьогодні я приїхав з гостин у Коростені від Малих Сестер Ісуса, з якими ми в дуже гарних стосунках, але молитву Тезе вони не практикують. А на рахунок конфедерації, ми є брати Тезе і на даний час ми молода спільнота, а Домініканці, Бенедиктинці мають більш ніж п’ятсот річну традицію, можливо і у нас через п’ятсот років щось зміниться.
- Думаю, греко-католиків зацікавить католицький аспект. Його домішки відчуваються? На початку 1970 року у спільноту Тезе були прийняті перші брати католики, яка реакція була на будь-які зміни у спільнотовому устрої? Чи можете ви назвати кілька основних моментів католицького впливу на життя спільноти (молитовні чи побутові)?
- Молоді люди-католики жили з нами з самого початку, але вступили у нашу спільноту лише після Другого Ватиканського Собору. У 50-тих роках брати з Тезе прибули у Рим і мали зустріч з Папою і видатними богословами щоб вивчити цей екуменічний аспект з Католицькою Церквою та іншими церквами. Було багато переговорів, досліджень але основою усього стала довіра, довіра Церкви до своїх вірних, довіра до Брата Роже. Нашим тижневим розкладом передбачена щотижнева недільна меса і ми завжди раді вітати на ній гостей із Тезе.
- Чи Тезе споминає святих? Свята або читання житій святих практикуються? Чи Ви особисто використовуєте або ваші брати для особистої молитви Бревіарій?
- Ми молимося кожного дня по 3 рази в спільноті, бо як би ми молилися паралельно то це б не працювало, наша спільнота не відкидає важливість особистої молитви, але уособлення не є пріоритетом спільності. Часто мене запитують гості Тезе чи маємо ми молитву лише для братів монахів, і не вірять коли я кажу що ні. Нашою молитвою є єдність з усіма охочими приєднатися саме цих три рази на день до нас.
Святі не грають великого значення у нашому молитовному житті, але ми маємо спомин ранніх отців Церкви таких як Святий Марко, Андрій, споминаємо Апостолів, іноді в піст читаємо їхнє житіє та цитуємо їхні праці. Звичайно ми знаємо що Святі, такі як Блажений Йоан-Павло ІІ, були перед нами і у майбутньому ми поєднаємося з ними у спільноті, але медальйони з їхнім зображенням та їх щоденний спомин не стоїть на першому місці у нашому житті.
- Я знаю, що в селі у Франції, у вас є кілька каплиць, будь ласка, розкажіть мені про них. Які молитовні символи використовуються, може ікони чи свічки?
- Так, в Тезе є два храми: Старовинний Католицький храм безпосередньо у селі та Храм Примирення який стоїть на території монастиря. Церква Примирення була побудована у вигляді хреста, є декілька капличок, так наприклад православна капличка з банями-лукавинками та іконами у середині. Але це не єдині молитовні символи які присутні у храмі Примирення, так є стародавні візантійські ікони подаровані Константинопольським Патріархом та Московським Патріархом, є ікона подарована Папою Римським та хрест. Такого поняття, як вівтар не існує, формально він є, але він завішаний тканиною, посередині стоїть хрест, який так само як і ікони достатньо маленький, свічки та все ж основну атмосферу роблять люди схилені у молитві. В центрі храму ставлять хрест як знак того, що Христос центр нашого життя, іноді його роблять із свічок, але світочі не мають такого значення як у православ’ї, вони скоріше творять атмосферу гостинності, атмосферу дому.
- У вас проходить 3 молитви кожен день. Хто їх веде? У цьому є якийсь символізм? І якщо ми вже заговорили про лідерство, то чи присутня у вас в спільноті ієрархічна структура?
- Ніякого символічного сенсу в кількості наших молитов немає, іноді їх може навіть бути більше. А на рахунок ієрархії - у нас є пріор, він служитель, а не начальник, він є у центрі спільноти, а не над братам, вищості у нас не існує, всі рівні. І по смерті брата Роже пріором став брат Алоїз, ніяких виборів не було, але вони і не потрібні були, це було самоочевидне. Як буде у майбутньому невідомо, але наразі є так, і це не прописано як канон у статуті Тезе, але в принципі багато речей не прописано у статуті.
- Як ви знаєте у візантійській традиціє Євангеліє співається, а у вас є ця практика, хоча б під час свят як у Римській церкві ? Можливо у вас навіть є різні мелодії (гласи) для наспівів?
- Найчастіше ми не співаємо Євангеліє, наразі не згадаю жодного разу, навіть на свята Євангеліє є читане. Але зате читання на недільну літургію у нас завжди з Римо-Католицького календарю.
- Спільнота Тезе приймає порядок літургійного року? А як щодо посту? Під час посту змінюються молитви і літургії? Або може бути, ви залучати молодь у вертепи чи Хресну Дорогу?
- Звичайно, ми маємо літургійний рік, але як я і казав раніше, вибір читань зі Святого Письма залишаються на наш розсуд, але якщо у Католицькій Церкві святкують у неділю спомин якогось Святого то і на нашій месі про це згадується. Природньо у нас є такі аспекти літургійного року як Великий Піст та Адвент, відповідно і літургійні елементи змінюються - не співається Алілуя , Глорія у піст та ін. Також ми маємо спрощене меню до столу у піст, але це завжди залишається на розсуд кожного особисто. Це не так консервативно як у православній традиції, і такі речі не контролюються якимись правилами та застановами. В принципі для брата Роже піст був часом святкування Господнього прощення, щось світле, а не журливе. Особисто я думаю, що коли ми постимо із сумом в очах ми втрачаємо головне значення посту - радісне очікування. Але у Великий Тиждень ми намагаємося віднайти деякі символи які пов’язані з Хресною Дорогою, стражданнями Христа та Його воскресінням. Цього року ми мали обряд обмивання ніг. Ми-брати мили ноги всім присутнім людям у церкві.
- Я хотіла підійти до найкрасивішої частини молитви Тезе - пісні! Певно, кожен хто хоч раз чув оригінальні пісні задається запитанням, як і чому вони були введені?
- В наших пошуках удосконалення спільної молитви ми прийшли до розуміння того, що у молитві має брати участь кожен. І тоді з’явилася ця ідея простих пісень, в них не багато слів і їх легко запам’ятати. Відтак один з братів привіз свого друга композитора Жака Пертьє з Парижу, який написав першу пісню для нашої спільноти. Найчастіше це одне або два речення покладені на просту мелодію. Деякі думають що це частини з латинських гімнів чи церковних пісень, але насправді зараз пісні існують більш ніж на 10 мовах, але першими піснями все ж були французькі. Так як у монастирських традиціях літургійні співи було дуже важливими, так і у брата Роже в сім’ї це було актуально, у західній традиції це теж присутньо у великій мірі. Так, наприклад, у Західній Європі, Австрії, Швейцарії та Німеччині лютерани, кальвіністи приділяють велику увагу церковним наспівам, у німецьких католиків це ще більше проявляється ніж у поляків, українців чи французів. Тому для протестантів які практикують співи Тезе після музики Баха та органів не виникає жодних запитань.
- Проповіді на Тезе мають якусь основну тему? Чи існують які-небудь конкретні теми, які прив’язані до свят, подій, людей чи пір року?
- У нас не існує проповідей як таких, коли ми прослухаємо Боже Слово наступає тиша, ми не потребуємо тлумачення. Коли приїжджають молоді люди у Тезе вони звичайно мають біблійні гуртки та класи по вивченню Біблії, але на молитві ми слухаємо, що Господь промовляє до нас особисто. А що на рахунок листів послань із різних країн які зачитуються на різдвяних зустрічах молоді - то це окрема тема. Вони несуть інший глибокий сенс, вони мають на меті викликати питання всередині нас. Ми повинні запитувати себе особисто, як може наше віросповідання, наша довіра до Бога привести нас до солідарності з усіма сотворіннями на землі, з усіма стражденними людьми. Як ми можемо жити в братерстві з усіма людьми доброї волі які так потребують підтримки, піклування та допомоги!
