Чи залишиться УПЦ МП в Києво-Печерській лаврі
Олександр Куницький
Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" оголосив про розірвання з 29 березня договору оренди з Українською православною церквою (Московського патріархату). Такий крок заповідник обґрунтовує висновками міжвідомчої робочої групи, яка зафіксувала порушення з боку церкви умов договору щодо використання державного майна. Відповідно до процедури, нині проводиться інвентаризація майна та обстеження будівель лаври, зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. В УПЦ обурилися таким рішенням, назвавши висновки робочої групи упередженими і складеними з порушенням юридичних норм. Звідки саме виганяють церкву та чого чекати далі, з'ясувала DW.
Звідки саме виганяють УПЦ МП?
Києво-Печерська лавра - православний монастирський комплекс, розташований на площі близько 26 гектарів у центрі столиці України. Пам'ятка належить державі і перебуває під юрисдикцією однойменного національного заповідника. Лавра умовно розділена на дві частини - так звані Нижню і Верхню. На території Верхньої розташовані Успенський собор та Трапезна церква, а також музеї. В Нижній Лаврі знаходиться чоловічий монастир, де мешкають близько 200 монахів, Київська духовна академія та семінарія, де навчаються близько 400 студентів. "А також резиденція УПЦ МП. Хоча сам предстоятель УПЦ МП Онуфрій проживає в монастирі у Феофанії", - зазначає у розмові з DW релігієзнавець Андрій Смирнов. Серед найбільших святинь Нижньої лаври - Ближні й Дальні печери, де спочивають мощі понад 120 святих, а також Хрестовоздвиженський храм.
Тривалий час значною частиною споруд комплексу Києво-Печерської Лаври на правах оренди користувалася виключно УПЦ МП. Втім, 1 січня цього року сплив строк договору оренди Успенського собору та Трапезної церкви в Лаврі, і угоду не подовжили. Вже 7 січня, на Різдво, перше богослужіння в Успенському соборі провів предстоятель Православної церкви України (ПЦУ) Епіфаній. Як пояснює Смирнов, відтепер дозволи на проведення богослужінь з боку заповідника надаються за разовим зверненням, подати яке може будь-яка церква . Проте, як переконує DW речник УПЦ МП митрополит Климент, "представники мінкульту неодноразово ігнорували всі звернення" церкви. Нині УПЦ МП домагається в суді повернення оренди Успенського собору та Трапезної церкви. Згідно із Єдиним реєстром судових рішень, перша інстанція у задоволенні позову відмовила, але це рішення представники церкви оскаржують в апеляційному суді.
"Новобудови без відповідних дозволів"
Тим часом УПЦ МП може також втратити одноосібне користування Нижньою Лаврою, яка у 2013 році повністю була передана їй у безстрокову безоплатну оренду урядом Миколи Азарова. Цей договір оренди планує розірвати заповідник "Києво-Печерська лавра" 29 березня через порушення умов в частині використання державного майна. Такого висновку після майже трьохмісячної перевірки дійшла міжвідомча робоча група, яку призначив уряд за дорученням Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Деталі порушень невідомі, адже самого висновку групи немає у відкритому доступі. Втім, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в ефірі телемарафону уточнив, що порушень "досить багато, в тому числі новобудови на території Нижньої Лаври без відповідних дозволів". Перебудову пам’яток архітектури та зведення нових об’єктів без проєктно-дозвільної документації на території Києво-Печерської лаври раніше фіксували журналісти-розслідувачі програми "Схеми". За їхніми даними, протягом 2014-2017 років від таких дій постраждали щонайменше п’ять пам’яток архітектури.
У церкві відкидають усі звинувачення. На переконання речника церкви митрополита Климента, результат державної перевірки "має більше турбувати керівництво державного заповідника, яке давало рекомендації та погоджувало всі реставраційні робити, надавало прямий дозвіл на їхнє виконання". "Чи хтось може вважати, що під вікнами директора заповідника проводилися якісь будівельні роботи, а він лише тепер після перевірки дізнався про це? Тож я б на місці музейників був би обережніший із розкиданням звинувачень, адже ж окрім заяв є ще документи", - наголосив він у розмові з DW.
Початок апокаліпсису та 1917 рік
В УПЦ МП запевняють, що "висновки робочої групи складалися упереджено та з грубим порушенням юридичних норм". "Єдиною підставою для відселення монахів з православної святині є лише забаганка чиновників з мінкульту, так само як це було і за радянської влади у 60-х роках минулого століття", - йдеться в заяві на сайті УПЦ МП. Згодом прокоментував ситуацію глава УПЦ митрополит Онуфрій, закликавши вірян "молитися, щоб Господь поміняв думки тих людей, які хочуть видалити братію" з Лаври.
Розірвання договору оренди обурило також намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври митрополита Павла (Лебедя). На записі з камери відеоспостереження, який поширився мережею, він під час богослужіння залякував свою паству "апокаліпсисом, який починається з України". "Внуки революції (1917 року - Ред.), вождів, гонителів Церкви Христової сьогодні прикриваються благом", - сказав він, натякаючи на українську владу. При цьому митрополит пообіцяв до останнього відстоювати свої права і свої святині. Пізніше Павло записав офіційне звернення, в якому заявив, що ченці Свято-Успенського монастиря не мають наміру виселятися з Києво-Печерської лаври. "Нам погрожували, що з нами розправляться, - це не 1917-й рік. Сьогодні є світова спільнота, є якась культура", - заявив він.
Сам Павло з минулого року перебуває під санкціями в Україні, щодо яких, щоправда, жодних роз'яснень від влади не було. Митрополит, відомий як "Паша-Мерседес" за любов до дорогих авто та небажання дотримуватися правил дорожнього руху, неодноразово робив суперечливі висловлювання. Зокрема, заявляв, що нібито насилав смертельне прокляття, яке вбило чотирьох людей. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну він заявив, що українці не чули застережень і "тепер пожинають плоди". Крім того, Павло назвав предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія "бісом і самосвятом" і звинуватив українську владу у "гоніннях на віру". Через ці слова проти нього навіть відкрили кримінальне провадження за фактом розпалювання міжрелігійної ворожнечі.
Умови для УПЦ МП та перспектива суду
Як переконує міністр Ткаченко, про виселення ченців з лаври не йдеться, але вони мають "визначитися з тим, яким чином можуть залишитися". На питання в ефірі телемарафону про умови перебування у лаврі міністр натякнув на перехід монахів в ПЦУ: "Безперечно, вони прекрасно про це знають. Я сьогодні розмовляв, у тому числі, зі священниками, які перейшли з УПЦ МП в ПЦУ". На даний момент про перспективу передачі Нижньої лаври в оренду ПЦУ невідомо. Водночас у самій церкві сподіваються на мирне об’єднання Нижньої та Верхньої лавр під егідою ПЦУ. "Майбутнє Києво-Печерської лаври - повністю бути в Православній церкві України", - заявляв у січні в ефірі телемарафону очільник ПЦУ митрополти Епіфаній.
Головною ж вимогою від держави до УПЦ МП є відмежування від підсанкційних осіб, зокрема, митрополита Павла. "Принципово ситуація зміниться, коли підсанкційні особи покинуть територію Лаври (…) Ті меседжі, які я отримую, свідчать про те, що ми можемо розраховувати на конструктивну позицію", - наголосив Ткаченко. Своїми діями влада підштовхує представників церкви до діалогу, і якщо вимогу змінити Павла буде виконано, то держава може укласти новий договір оренди з новим керівником, переконаний релігієзнавець Смирнов. "Якщо ж не вдасться налаштувати конструктивний діалог, то варто очікувати численні судові розгляди", - пояснює він. Дійсно, про готовність захищатися в "судовий спосіб чи в інший, визначений законодавством" в разі "протиправних дій" з боку заповідника повідомив DW речник УПЦ Климент.
Тож очікувати, що 29 березня УПЦ МП виселиться з Лаври, не варто, адже судовий процес може затягнутися надовго, попереджає Дмитро Вовк, керівник Центру дослідження верховенства права і релігії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. "Важко прогнозувати, скільки триматиме судовий процес. Це може зайняти від року до декількох років. Спочатку перша інстанція, потім апеляція та Верховний суд", - каже він.
