Нещодавно український інфопростір сколихнула новина про гостину папи з… трансгендерними особами. Звісно, найперша думка – порівняти папу з Христом: дивіться, мовляв, он фарисеї теж дорікали Ісусу, що він з грішниками гоститься, ви що – фарисеї? Але це порівняння глибоко недоречне. Чому?
По-перше, послухаймо, як сам Христос відповідає фарисеям: "Лікаря потребують не здорові, але хворі". А ось цих боронь Боже би хто "хворими" назвав, а особливо – нинішній понтифік. Такий скандал здійметься: та як ви посміли засумніватися, що вони не є нормальні?
По-друге, погляньмо в якому контексті подається стаття, яку опублікували в багатьох національних ЗМІ, і до яких висновків вона закликає: запрошення трансгендерних відбулося на фоні останніх (скандальних) рішень Ватикану щодо допущення трансгендерних осіб до таїнства хрещення і т.д. Тобто дивіться і слухайте всі-всі-всі: папа – наш, нарешті прогресивний і сучасний, церква нарешті готова прийняти цих обездолених і гонених та визнати їх, а гомосексуалізм, трансгендерність і інші речі відтепер не засуджуються. Подивіться, як їх приймають!
По-третє, погляньмо на зовнішній формат гостини Ісуса в грішників і гостини трансгендерних в папи. Хто кого запросив? Хто до кого прийшов?
Я готова захищати місіонерство, для якого часто необхідно вдаватися до кроків, які "на межі", знаходити творчі підходи, які можуть бути викличними чи навіть згіршувати в стандартних ситуаціях. Але ось це – запрошення трансгендерних, багато з яких – повії(!), – до Ватикану на гостину з папою – чи це про місіонерство? Чи про зневагу святих речей? Видається, що місіонерством було б прийти церкві до цих покалічених людей, а не кликати нерозкаяних, які публічно хизуються своїм гріхом, у церкву.
Є ще один сильний біблійний образ, який спадає на думку при погляді на папу Франциска: пастир, що залишає 99 овець, щоб знайти одну заблукану. Ось – це воно! Точно! Точно?
Знову ж таки, порівняння виглядає глибоко недоречним, якщо ближче приглянутися. Для чого пастир шукає заблукану вівцю? Щоб привезти її назад до стада. А у випадку з сучасним папою це виглядає, як покидання 99 ввірених йому овець, щоб знайти одну заблукану, погладити її по голівці і сказати: "Бог тебе любить такою, якою ти є. Залишайся й надалі там, де ти є".
Покаяння? Ні, не чули. Навернення? З чого, якщо гріх визнається нормою?
У Святому Письмі є страшні слова Ісуса Христа: "А хто спокусить одного з тих малих, що вірують у мене, такому було б ліпше, якби млинове жорно повішено було йому на шию, і він був утоплений у глибині моря".
А хто спокусить мільйони цих малих? Підлітків, інфікованих вірусом гомопропаганди? А таких уже безліч… Вірних, що мають сміливість сказати до товаришів: "Слухайте, ми ж християни, а церква навчає, що гомосексуалізм – це гріх"? Мене і таких як я?
"Наталю, та не будь, як той старший син, що ображався на батька через його гостину для блудного молодшого брата! Порадій краще за співбрата (співбратесу?), яких прийняв папа на гостині для бідних..." І знову – глибоко недоречне порівняння. Чому? Давайте згадаємо, що передувало тій гостині? – Покаяння. Глибоке й однозначне покаяння блудного сина, який прийшов до батька й сказав: "Я прогрішився проти неба і проти тебе. Я недостойний більше зватися твоїм сином".
Ось це – покаяння – є ключем, що відкриває двері раю перед найбільшими грішниками. Воно є визначальним у християнстві.
Та спостерігаючи останні вчинки папи Франциска, виглядає, що покаяння для нього не видається важливим: насильницьке примирення України і росії без її покаяння, зрівняння болю українських та російських сиріт, дозвіл причащатися розведеним і повторно одруженим, що не живуть у чистоті, гостина з публічними грішниками, які вихваляються своїм гріхом... Скрізь наріжним каменем проступає відсутність покаяння...
А те, що запросили не просто трансгендерних осіб, але трансгендерних повій – як це розуміти? А повідомлення про те, що понтифік познайомився з ними в часи всесвітніх карантинних "ковідних" обмежень і матеріально допомагав їм, бо вони не могли працювати? Не могли працювати..? Що це?
У тій новині кожне речення – суцільний сюр...
"Тепер вони щомісяця зустрічаються з Папою Франциском і отримують ліки, гроші та засоби гігієни". Це якась насмішка над християнами?
"Раніше церква була для нас закрита. Вони не сприймали нас як нормальних людей, вони сприймали нас як диявола", – зманіпулював один з тих чоловіків, які вважають себе жінками. Вас сприймають не як диявола, вас сприймають як публічних грішників, що несповна розуму хизуються своїм гріхом.
Висновок грішника після гостини з Христом: "Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимось когось і покривдив, поверну вчетверо".
Висновок трансгендерної особи після гостини з папою Франциском: "Раніше нас не сприймали, як нормальних". А отже тепер – ..?