• Головна
  • Новини
  • Держава має підтримувати становлення ПЦУ, а УПЦ МП не єдина канонічна, — соцопитування...

Держава має підтримувати становлення ПЦУ, а УПЦ МП не єдина канонічна, — соцопитування

24.04.2020, 13:52
Держава має підтримувати становлення ПЦУ, а УПЦ МП не єдина канонічна, — соцопитування - фото 1
23 квітня команда Школи політичної аналітики НаУКМА провела онлайн-презентацію результатів опитування «Культура, інформація, Церква: чого українці очікують від держави», проведеного компанією Info Sapiens на замовлення ШПА НаУКМА.

23 квітня команда Школи політичної аналітики НаУКМА провела онлайн-презентацію результатів опитування «Культура, інформація, Церква: чого українці очікують від держави», проведеного компанією Info Sapiens на замовлення ШПА НаУКМА.

Респондентам поставили низку питань щодо ситуації в релігійно-церковній сфері в Україні. А саме: щодо потреби у державному сприянні становленню ПЦУ, захисту прав релігійних спільнот на непідконтрольних Україні територіях, про перейменування УПЦ МП та уявлення про канонічність.

Більшість українців вважає, що держава має активніше сприяти становленню ПЦУ – це 42,2%, що понад у два рази більше, ніж кількість тих, хто з цим не погоджується (17,5%). При цьому, розподіл відповідей на це питання відповідно до обраної релігійної приналежності показує, що цілком очікувано прихильники УПЦ МП з цим радше не погоджуються (45% проти 29,6%), тимчасом як прихильники ПЦУ, УПЦ КП, УГКЦ та «просто православні» здебільшого поділяють думку щодо більш активного сприяння розвитку ПЦУ з боку держави.

Щодо сприяння ПЦУ

Більшість респондентів не згодні, що УПЦ МП є єдиною канонічною Церквою на території України (42,2% проти 13,5%). «Зважаючи на те, що майже третина не відповіли на це питання – то кількість противників такої виняткової канонічності УПЦ МП складає абсолютну більшість опитаних. Розподіл за релігійною приналежністю показує, що навіть серед вірян УПЦ МП «голоси» щодо того, чи є вона єдиною канонічною Церквою, розділилися порівну на третини», — припускають в Школі політичної аналітики НаУКМА.

Щодо канонічності УПЦ МП

Кількість тих, хто вважає, що УПЦ МП має бути перейменовано на РПЦ в Україні, дещо поступається тим, хто виступає проти такого перейменування (відповідно 23,9 та 29,4%), проте третина респондентів не змогли відповісти на це питання (33,9%). «Якщо дивитись на розподіл за релігійною приналежністю, то слід відзначити, що ідея про перейменування переважає тільки серед вірян ПЦУ, і більш менш порівну розподілились «голоси» вірян УГКЦ, що може мати різну інтерпретацію та потребує детальнішого аналізу», — зауважують в ШПА.

УПЦ МП чи РПЦвУ

«Хоча тих, хто не підтримує перейменування УПЦ МП, більше, ніж прихильників такого кроку, різниця між цими групами не є великою – лише 6%. Водночас третина респондентів (і загалом, і окремо в кожній категорії) не має визначеної позиції щодо цього питання. Це – можливість для обох «таборів». На мою думку, ключову роль у вирішенні цього питання має відігравати держава. Якби не було вагань з її боку (взяти, приміром, заяви заступника голови Офісу Президента Сергія Трофімова), то й думка більшості громадян могла би бути іншою. Зрештою, закон прийнято, його не скасовано, і питання переходить вже в площину здатності держави реалізовувати власні ж рішення», – коментує аналітик ШПА НаУКМА Антон Суслов.

Також були запитання, що стосувалися ситуації на окупованих територіях. Трохи менше половини опитаних (45,7%) вважає, що Україна зобов’язана активніше привертати увагу міжнародної спільноти до утисків релігійних спільнот в Криму та на непідконтрольних територіях Донбасу. Майже четвертина (23,4%) не визначилися, а не згодні з цим лише 15,3% респондентів, що свідчить про поширеність у суспільстві думки щодо недостатніх зусиль держави у цьому напрямку.

Опитування проводилося з 5 по 24 березня 2020 року, було опитано 1000 осіб віком від 16 років.  Воно відбулося у межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд "Відродження" у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Респонденти на питання про їхнє віросповідання (релігійну приналежність), яку вони обирали самі (тобто мова йде про самоідентифікацію), відповіли так:

  • Православна Церква України — 29,7%
  • Українська Православна Церква (Московський Патрiархат) — 11,1%
  • Українська Православна Церква Київський Патрiархат — 11%
  • Росiйська Православна Церква — 0,3%
  • Просто православні — 24,2%
  • Українська Греко-Католицька Церква — 9,3%
  • Римо-Католицька Церква — 0,5%
  • Інше — 1,4%
  • Я не сповiдую жодної релiгiї — 8,8%
  • Не знаю / Вiдмова — 3,8%

Як розповів РІСУ Максим Яковлєв, директор Школи політичної аналітики НаУКМА, набір питань відображає ключові дослідницькі теми ШПА, зокрема, питання інформаційної безпеки, протидії російській пропаганді та поширенню агресивної ідеології «русского мира» в Україні.

«Нашій команді було цікаво дізнатися, хто, на думку респондентів, має відповідати за захист українського інформаційного простору і як вони ставляться до заходів, які вже були вжитті – заборону російських соціальних мереж та російського медійного продукту. Аналіз зібраних даних підтверджує нашу гіпотезу про те, що погляди на складові інформаційної політики України – особливо в контексті протидії російській пропаганді – відрізняються серед представників різних конфесій: найбільш виразну позицію на підтримку обмежувальних заходів висловлюють віряни УГКЦ, натомість особливо критичне ставлення до них спостерігаємо серед вірян УПЦ (МП). Безумовно, це лише попередні результати, які потребують проведення подальших ґрунтовних досліджень і більш широкомасштабних опитувань, проте ми змогли на основі зібраного емпіричного матеріалу так би мовити «зафіксувати» ці тенденції.

Цікавим результатом у нашому опитування є відповіді тих, хто самоідентифікували себе як виключно україномовні чи виключно російськомовні (тобто якщо прибрати групу тих, хто відповів, що рівною мірою використовує обидві мови) на питання про те, чи є УПЦ (МП) єдиною канонічною Православною Церквою в Україні. Переважна більшість україномовних не погоджуються з такою позицією (39,1% з них відповіли «повністю не підтримую» і лише 4,2% обрали відповідь «повністю погоджуюся»), але розподіл підтримки і не підтримки цієї ініціативи серед тих, хто ідентифікували себе як російськомовні, не є однозначним: по-перше, найбільша група серед них займає проміжну позицією (тобто обирає варіант відповіді «і так, і ні», 21,26%), а, по-друге, кількість російськомовних респондентів, які відповіли «цілком не погоджуюся» та «цілком погоджуюся» є майже однаковою: 13,6% та 12,6% відсотків відповідно».

Всі результати дослідження