• Головна
  • Діти-сироти: на порозі самостійного життя...

Діти-сироти: на порозі самостійного життя

02.06.2010, 12:34
Діти-сироти: на порозі самостійного життя - фото 1

28 травня. Ось пролунав останній дзвоник у 2010 році, а для випускників – прощальний шкільний випускний вечір. Особливим він став для випускників, з числа дітей-сиріт, які виростали і виховувалися в інтернатних закладах Тернопільщини з смт. Коропець, Монастирського району і м. Бережан.

Випускний у Бережанській школі-інтернаті28 травня. Ось пролунав останній дзвоник у 2010 році, а для випускників – прощальний шкільний випускний вечір. Це свято найкращої пори в житті кожної людини – свято юності, коли час прощатися з дитинством, зі школою і пора робити свій перший крок у доросле самостійне доросле життя. Особливим він став для випускників, з числа дітей-сиріт, які виростали і виховувалися в інтернатних закладах Тернопільщини з смт. Коропець, Монастирського району і м. Бережан.

Що чекає їх тепер: здача тестувань і вступних іспитів, що є першим кроком їх у самостійному житті. Підтримати й допомогти стартувати 12 випускникам: з Коропецького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою і Бережанської обласної комунальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням трудового навчання приїхали з привітаннями колишні вихованці, а зараз волонтери – члени громадсько-молодіжної організації «Братерство сиріт» та благодійного фонду «Майбутнє сиріт» та шефи згаданих випускних класів. Знаючи усі негаразди та проблеми за межами державної опіки, «Братерство сиріт» та «Майбутнє сиріт», за спонсорської підтримки, закупили і передали випускникам важливі речі першої необхідності: одіяла, дорожні сумки, комплекти гігієнічних засобів та чистоти, набори кухонного та столового посуду, спортивні рюкзаки для юнаків та жіночі сумочки для косметики, електричні дискові чайники і незабули про вручення кожному випускнику стартової грошової допомоги для Коропецьких вихованців від постійних спонсорів – державної податкової адміністрації в Тернопільській області. Також до 8-ми випускників приїжджали шефи від Управління Служби Безпеки України в Тернопільській області. Транспортні витрати для забезпечення і вручення кожному випускнику з даних інтернатів понесли Тернопільське обласне управління Національного банку України для смт. Коропець, а для м. Бережан – Благодійний фонди «Майбутнє Сиріт». Також в дитячих серцях з числа випускників – дітей-сиріт із м. Бережан запам’ятається екскурсійна подорож до Зарваниці, яку їм подарував отець Михайло із Міжнародної християнської місії «Вифлеєм».

Завтра вони, випускники — 2010, будуть творити новий світ, примножувати славу і красу нашого рідного краю. Для 12 випускників з двох інтернатів найважливішою допомогою, сподіваємося, стали набори товарів першої необхідності, що полегшить їхні перші самостійні кроки, зі слів членів Братерство сиріт та випускників 2010 року. Підготовка до суспільної акції «Діти-сироти: на порозі самостійного життя» тривала понад два місяці, проводячи відповідні моніторинги та збираючи первинну і вторинну достовірну інформацію про випускників, втілюючи їхні прагнення й довготривалі очікування. В цьому році, як ніколи, двоє випускників із смт. Коропець з числа абітурієнтів-сиріт вступають до вищих навчальних закладів України (Медичний університет в м. Тернополі і податкову в м. Ірпінь), решта – до професійно-технічних закладів освіти. Після закінчення згаданих закладів біля 70% згаданих молодих осіб залишаються з гостро невирішеною проблемою житла (головна прикмета в дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, котру ніхто на собі не відчуває в інтернаті, що відрізняє сироту від бездомного – наявність або відсутність житла та постійного місця реєстрації), а тому – державі слід подбати про їх майбутнє, а не жити за «Законом», якого ніхто не виконував і не виконуватиме.

Найбільше хочеться висловити слова щирої вдячності усім добрим людям за чуйні й щирі серця, які доклали чималих зусиль, щоб випускний вечір став особливим для тих, хто виховувався без батьків, а зараз прощався з рідними стінами школи та її наставниками, які були їм за рідних й близьких. Нехай у кожного із Вас організація-підприємство-установа-діяльність тільки процвітає та могутніє, приносячи великі та добрі плоди для суспільного добробуту й достатку. Хай всім Вам та Вашим співробітникам щастить, бажаємо Вам Добра, Миру, Злагоди й Здоров’я! І хай Вам Бог посилає многії та благії літа.

Наступними кроками ГМО «БРАТЕРСТВО СИРІТ»у 2010 році, за підтримки належних структур, стануть проведення тренінгів «Уроки самостійності» для молоді з числа дітей-випускників з інтернатів, щоб запобігти попереднім негативним проявам в суспільстві. Такими явищами для сиріт на сьогодення виявилося – випадки суїциду для першокурсників, на перших порах важке навчання у вищих начальних закладах, недосконалість законодавства в частині гарантованого забезпечення житла, взагалі неготовність до викликів теперішнього часу на ринку праці, важка доступність до джерел правдивої інформації (перекручення інформації у ЗМІ), невміння ефективно використовувати ресурси, час і гроші, мало обізнаність про перспективи та майбутнє із житлом й працею, відсутність взаємодії суспільства-громадськості на вплив молоді з числа дітей-сиріт, незнання чинного законодавства, яке з раннього віку порушує права дитини, але не захищає в подальшому – її інтересів, недоступність або повна відсутність  інформації до громадськості-суспільства про дітей-сиріт з числа дітей-сиріт.

Для Влади-ЗМІ-Громадськості необхідно запам’ятати наступне: старші діти-сироти – ніколи не хочуть чути серед спільноти, що вони є сиротами, тобто, кожна дитина хоче бути рівною і не відчувати себе приниженою в якості дитини-сироти. Ось, деякі приклади із дійсності: «Не ставте мені тавро дитина-сирота, я вже давно з цього віку вийшов», — Сергій, 19 років; «Понад чотири роки ніхто в технікумі не знав, що я з числа дітей-сиріт. А як дізналися, я їм таке показала…», — Галя, 18 років; «Я ніколи не хотів бути сиротою. Мені просто

допомагають добрі й чуйні люди з інституту. Мені робиться дуже недобре, коли мені хтось (студентка/студент) із групи каже, що я із інтернату», — Ігор, 20 років; «Мені краще за все, бо я маю де подітися. А ти живеш в гуртожитку, і то, тимчасово, поки навчаєшся. Побачимо, що із тобою буде поки закінчиться навчання в закладі, де ти вчишся. Куди ти підеш?», — Діма, 22 роки; «Дитина-сирота має пільги, але не має прав на їх реалізацію. З чиєю допомогою я виб’юся в люди? Хто мені допоможе після закінчення училища?, — Аліна, 19 років».

Фактів є багато, просто дорослі (особливо – старші з числа дітей-сиріт) опиняються поза межею захищеності. Бодай одне дати – житло й уроки життя.

Ця інформація має найбільше турбувати молодь з числа дітей-сиріт, особливо у віці до 18-ти років, поки держава можливо може ще щось вирішити для захисту інтересів, які не були вчасно виконані або були неможливими. Також інформація має служити фактом для законодавчого врегулювання питання із забезпеченням житлом бездомних громадян, у яких воно було відсутнє через судові засідання, які закінчувалися позбавленням материнства та батьківства дитини на проміжок дитячих років, чи надання їм площі під забудову або винайти інші реальні можливості із забезпеченням прав громадян на житло.

Пишіть до ГМО «Братерство сиріт»:

[email protected], [email protected]

Адреса: 46001, Україна, м.Тернопіль, бульвар Т.Шевченка, 23, офіс 69.

конт. тел. 0 (352) 40-01-09, 22-03-21