• Головна
  • Думка експерта: ЗМІ коментують те, у чому не розібралися...

Думка експерта: ЗМІ коментують те, у чому не розібралися

16.11.2007, 18:27
Думка експерта: ЗМІ коментують те, у чому не розібралися - фото 1
Юрій РЕШЕТНІКОВ, канд. філос. наук, експерт РІСУ

reshetnikov.jpegЮрій РЕШЕТНІКОВ, канд. філос. наук, експерт РІСУ

Коментар на коментар у „Коментарях” з приводу Указу Президента України „Питання охорони пам’яток сакральної культури України” від 01.11.07 № 1042/2007

Надрукований у тижневику „Коментарі” коментар на вказаний Указ Президента під назвою „Мораторій на нові церкви” залишає чітке враження, що його автори не надто розбираються в суті питання, що не заважає їм практично звинувачувати Президента України в тому, що він, по-перше, нібито є противником реституції колишнього церковного майна, а по-друге, видає укази, які ніхто не збирається виконувати.

Разом з тим, видання Президентом вказаного нормативного документу насправді є ще одним свідченням його небайдужості до питань гармонізації державно-конфесійних відносин, зокрема усвідомлення необхідності якомога скорішого правового розв’язання питань, пов’язаних із поверненням релігійним організаціям колишнього церковного майна, що перебуває у державній та комунальній власності.

Крім відновлення історичної справедливості, розв’язання цього питання є необхідним у контексті виконання Україною взятих на себе зобов’язань перед Радою Європи. Що ж стосується мораторію на відчуження відповідними органами влади та місцевого самоврядування такого майна, то його встановлення є необхідним як раз для забезпечення подальшої реституції колишніх культових споруд та інших об’єктів церковної спадщини.

Ідея щодо встановлення мораторію стала наслідком почастішання випадків відчуження такого майна стороннім особам, зокрема комерційним структурам. Нагадаємо лише про цьогорічні події у м. Дніпропетровську навколо колишнього римо-католицького храму, приватизованого комерційною організацію, розміщення казино у колишньому приміщенні центральної церкви євангельських християн-баптистів у м. Києві, події навколо юдейських сакральних об’єктів в м. Умані та Мукачевому тощо. Складається враження, що такі дії окремих спритників можуть призвести до того, що коли процесу реституції нарешті буде надано правового забезпечення, повертати вже буде нічого.

При цьому, хоча віце-прем’єр Дмитро Табачник і корив членів очолюваної ним комісії за затягування процесу повернення колишніх культових споруд, проте випадки відчуження навіть об’єктів, що перебувають у списку Кабінету Міністрів і мали б повертатися релігійним організаціям, змушують ставити більш серйозні запитання як щодо ефективності роботи комісії в цілому, так і щодо діяльності її голови зокрема.

Такі події вже викликали стурбованість ряду політичних діячів, для яких небайдужі інтереси розгортання суспільно значимого служіння Церков і релігійних організацій, та обумовили появу як законопроекту О.Боднар і О.Турчинова щодо встановлення мораторію на відчуження колишнього церковного майна, що перебуває у державній та комунальній власності (відхиленого фракціями Партії регіонів, соціалістів і комуністів) у квітні 2007 року, так і звернення з відповідного приводу голови Християнсько-Демократичного Союзу В.Стретовича до Президента України. Відзначимо, що у зверненні як раз йшлося про необхідність негайного встановлення такого мораторію.

Виходячи з цього і вітаючи Указ як черговий крок в напрямку повернення релігійним організаціям колишнього церковного майна, разом з тим видається необхідним на рівні Президента України повернутися до зазначеної проблеми і своїм указом негайно встановити вказаний мораторій.

Водночас, порушені в Указі питання законодавчого забезпечення могли би бути реалізовані як в окремому законопроекті, так і в комплексному законопроекті щодо механізму повернення релігійним організаціям колишнього церковного майна, над розробкою якого працює міжвідомча група, створена спільним наказом Мін’юсту та Держкомнацрелігій.

Як мінімум некоректним є і звинувачення Церков у згаданій публікації в тому, що мовляв релігійність слугує лише прикриттям для їхніх комерційних інтересів. Натомість світські видання, зокрема і «Коментарі», підходять однобоку до висвітлення релігійного життя і не надто багато пишуть про обсяги суспільно значимого служіння Церков і релігійних організацій України. Виходячи з цього, актуальною залишається ідея Відділення релігієзнавства Інституту філософіі НАНУ, РІСУ та деяких неурядових організацій про проведення семінару з питань державно-конфесійних відносин для працівників ЗМІ, що освітлюють релігійну тематику.