Дорогі християнські ревнителі!

Хочете, щоб більше народу пішло на «свято Гелловін»? Поширюйте та перепощуйте про нього інформацію, найкраще кожного дня, про його «сатанинську суть» та його «сатанинські коріння». Багато з зацікавлених інформацією, а також тих попереджених про «диявольську небезпеку», захоче переконатися особисто, чи все так, як кажуть пастирі чи інші «ревні»...

Колись Ден Браун написав таку собі видуману історію (про що є мова перед першою сторінкою тієї книги), а саме – «Код Да Вінчі». Багато церковників кинулося на книгу з нищівною критикою «все брехня!», навіть Ватикан зробив якусь критичну заяву. Кращої реклами було годі чекати. Книга, замість стати черговою такою історією про «темне минуле Європи», стала бестселером і розійшлася по світу десятками мільйонів примірників, а на додачу ще й фільм вийшов, щоб сотні мільйонів переглянули. «Дякую, Церкво» – сказав Ден Браун.

Тепер у Росії вийшов посередненький (як кажуть) фільм «Матільда». Але піар зі сторони «ревнителів» такий, що народ справді хотів би глянути, а що ж воно таке?

Тим, які вірять у «диявольські коріння Гелловіну» (і чомусь не помічають їх у світському святкуванні Christmas'у чи у різних інших «святах плодів», що залишилися у нас від язичників, які приносили ці плоди своїм богам) слід пам'ятати, що «коріння та насіння» не ПЕРЕНОСЯТЬ з місця на місце, говорячи «яке воно погане!», бо воно від цих слів все-одно не зів'яне, лише просто-напросто з'явиться у нових місцях і проросте, там, де дотепер про нього ніхто не чув. Критика – це теж інформація і реклама.

P.S. Ситуація з поширенням інформації про «небезпечний Гелловін» нагадала анекдот про сповідь, коли священик питав юнака, чи займався сексом з жінкою? Той відповів, що ні. А з іншим чоловіком? Ні. А в неприродній спосіб? Ні. А з твариною? Ні. А з дітьми? Ні... Після сповіді хлопець вийшов з храму і сказав друзям: «Більшості з того, про що питав священик, я не зрозумів, але від сьогодні мої життєві горизонти стали набагато ширшими»…