Вийшов друком перший науковий збірник за наслідками трьох Круглих столів із філософії релігії, що проводились у Києві 2010-2012рр. Зрозуміло, що ні цього проекту не було б започатковано, ні в його учасників натхнення й наснаги не вистачило б без безпоседньої дієвої й інспіративної підтримки та мудрого керівництва д.філос.н., проф. Филипович Людмили Олександрівни. Окрема глибока подяка тим повністю захопленим й остаточно зануреним у філософію релігії сучасним українським мислителям, які склали інтелектуально-діалогічне осердя нашого проекту: д.філос.н., Черенкову Михайлу, д.філос.н. Чорноморцю Юрію, доц. Сарапіну Олександру; та тим, що пожвавили, загострили й викресали його теоретико-методологічні грані: д.філос.н., проф. Кузнєцову Володимиру, д.філос.н.проф. Ларіоновій Вікторії, д.філос.н.Волошину Володимиру, доц.Добку Тарасу, к.філос.н. Капранову Сергію та ін. Не можу не сказати про ту постать, на широких плечах якої нам так було затишно у стінах Інституту філософії НАНУ та зручно в палітурці "Українського релігієзнавства" - д.філос.н., проф., засл. діяча науки України Колодного Анатолія Миколайовича. Саме завдяки його багаторічній праці із розбудови й оберегу сучасного вітчизняного академічного релігієзнавства й існує сьогодні вітчизняна філсоофія релігії.

64 число часопису-квартальника “Українське релігієзнавство” присвячене сучасним вітчизняним дослідженням у галузі філософії релігії, а саме темі «Філософія релігії в сучасній Україні: варіативність стратегій осмислення предмету». В ньому щонайперше знаходимо статті, спеціально підготовлені учасниками трьох Круглих столів із філософії релігії, що відбулися протягом 2010-2012 років у Києві та зібрали до діалогу на предметно-методологічні теми цілу низку цікавих та самобутніх науковців.

 

Вважаємо своїм досягненням те, що до розмови за нашим Круглим столом зголосились  представники різноманітних світоглядних позицій, шкіл, методологічних напрямків. Філософія – спільна територія, місце, де зустрічаються спраглі вкорінення у суті буття, гідні причетності до самої його істини. Філософія релігії в контекстуальному аспекті постає місцем зустрічі причетних до пошуку глибинних спонук духовного натхнення життя людського у його прагненні понадлюдської, понадприродної висоти вимірах. Вірогідно, що людина прагматично-приземлена та метафізично недалека не збагне жодної користі чи практичного сенсу від подібних дискусій на теми, зовсім не дотичні до емпіричної конкретики чи економічних, технологічних, програмоконструюючих потреб певного суспільства або ж ідеологічного попиту відповідних суспільних груп. Як не збагне вона і того, як можливе конструктивне спілкування між настільки різнозорими та різнозосередженими, різномовними та різнозацікавленими співбесідниками. Та ми б заперечили: не хлібом єдиним, але Людиною, її духом, душею, її натхненням та майбуттям не варто ніколи нехтувати. Бо ж мине і ця доба, і сучасна економічна, політична, суспільна криза, зміняться навчальні програми й вектор гуманітарної політики, а людина з її незмінним попитом на таїну та запитом на одвічний сенс спрагло вдивлятиметься в очі позачасової істини та тулитиметься до понаддійснісних очевидностей.

 

Аби точніше передати дискусійно-полемічний дух та конструктивну налаштованість на взаємопорозуміння представників різних світоглядних настанов та методологічних підходів, переважно збережено зміст та стиль поданих текстів у їх авторському варіанті.

 

Не претендуючи на якусь цілісність у значенні дисциплінарної суцільності та методологічної замкнутості, ми хотіли б презентувати читачам (релігієзнавцям, філософам, філософам релігії, феноменологам, феноменологам релігії, теологам та гуманітаріям, які цікавляться релігією як предметом осмислення) панорамне бачення сучасної філософії релігії як місця плідної конструктивної комунікації. Об’єднуючим пунктом, безумовно, тут слугує особливий предмет уваги (релігія), філософський інструментарій та релігієзнавчий базис (адекватна теоретична модель предмету). Саме звідси, власне, й починається різновекторне розгалуження сучасних пізнавальних стратегій, різноманіття яких ми й спробували простежити на Круглих столах і в цій книзі.

 

Відтак, ми можемо сьогодні констатувати, що філософія релігії в сучасній Україні остаточно ще не сталась. Вона сьогодні у вітчизняному просторі існує не як повністю сформована наукова дисципліна, втиснута у жорсткі рамки чітко визначених параметрів, а живе повноцінним життям безпосереднього філософського осмислення релігії та найвдаліших шляхів її адекватного пізнання.

 

Маємо переконання, що інтелект, натхнення та фахові діалоги в галузі філософії релігії в Україні принесуть зрештою з часом неабиякий здобуток в майбутньому. Однак і нині можемо засвідчитися в тому, що є значні самобутні доробки у цій сфері, які лишень недостатньо висвітлені й оприлюднені у фахових колах. То ж взаємодоречною працею здобуватимемо користь загальній справі, яка вчинить вагомі наслідки і на індивідуальному (для самопізнання), і на загальному (для розвитку філософії релігії в Україні), на інтелектуальному (для науки) та духовному (для релігії) рівні.

 

Куратор Круглих столів із філософії релігії Горкуша Оксана