• Головна
  • Новини
  • Глава УГКЦ у Ватикані говорив про відповідальність Церкви зберігати віру своїх вірних у власній традиції...

Глава УГКЦ у Ватикані говорив про відповідальність Церкви зберігати віру своїх вірних у власній традиції

24.10.2010, 16:58
Глава УГКЦ у Ватикані говорив про відповідальність Церкви зберігати віру своїх вірних у власній традиції - фото 1
У Ватикані закінчується Спеціальна асамблея для Близького Сходу Синоду єпископів Католицької Церкви, участь у якій взяв Глава УГКЦ Патріарх Любомир. У зверненні до учасників асасмблеї Глава УГКЦ представив дві теми, які, за його словами, постійно непокоять Східні Церкви.

Huzar.jpgУ Ватикані закінчується Спеціальна асамблея для Близького Сходу Синоду єпископів Католицької Церкви, участь у якій взяв Глава УГКЦ Патріарх Любомир. У зверненні до учасників асасмблеї Глава УГКЦ представив дві теми, які, за його словами, постійно непокоять Східні Церкви.

За повідомленням Департаменту інформації УГКЦ, першим пунктом, на який звертає увагу Глава УГКЦ , є явище міграції. «Ми, українські греко-католики, розділяємо з нашими співбратами з Близького Сходу драму міграції наших вірних, хоч і спричинену відмінними мотивами». Говорячи про українських мігрантів, Предстоятель УГКЦ зазначає, що слід визнати, що вірні, на загал, знайшли в країнах, куди виїхали, щиру турботу з боку латинських дієцезій, «але це не звільняє нас, – продовжував він, – від великої відповідальності, яку ми маємо щодо збереження ними віри у східній традиції, до якої вони належать і в якій їм повинна бути запевнена належна душпастирська опіка, притаманна їх обрядові, згідно з приписами канонічного права».

У цьому контексті може виникнути застереження, чи таке запевнення не стане перешкодою для інтеграції в нову дійсність. Посилаючись на досвід УГКЦ, її Глава зазначає, що це не так, і що вірні у Північній і Південній Америці, Австралії й різних країнах Європи добре інтегровані в суспільство, одночасно зберігаючи свою духовну спадщину.

Глава УГКЦ робить висновок, що територія усіх Церков свого права складається з осіб її вірних усюди, де вони з різних причин постановили поселитись. А це тягне за собою перегляд різних, в тому числі і юридичних, засобів, спрямованих на забезпечення душпастирської опіки вірних, запобігаючи явищам асиміляції.

Другим пунктом, на який звертає увагу Патріарх Любомир, є місійний характер Церкви. Він висловив жаль з приводу того, що силою історичних обставин та переслідувань був призупинений «євангелізаційний порив» УГКЦ, та запитує: «Чи сучасні випробування, яких зазнають наші Церкви свого права, серед них також і в Україні, виходячи на зустріч новим труднощам, та, особливо, явище масової міграції наших вірних, яке так глибоко нас вражає, не є, можливо, знаком, посланим Святим Духом, щоб ми вийшли, як Авраам, з “безпечності Уру Халдейського” та вирушили в подорож цілим світом? І я не боюся сказати: цілим світом, тобто також і туди, де Церква до сьогодні, чи до вчора, була в ситуації, яку б я окреслив мирним пануванням, а тепер зазнає глибокої кризи з приводу відступництва, поверховності та спротиву представників антихристиянської культури».

«Запитую, – продовжує Глава УГКЦ, – якщо вся Вселенська Церква є місійною, то чи ця ситуація не є для нас, приналежних до східної традиції, спонукою наважитися іти з місією ad gentes (із лат. «до народів», − авт.), туди, де ці народи потребують або очікують спасенного Божого слова? Багатство нашої духовності та наших Літургій є спадщиною, якою треба ділитися, а не заздрісно оберігати чи навіть приховувати всередині наших спільнот».

Наприкінці доповіді Предстоятель УГКЦ зазначає, що ці аспекти є малою частиною великих викликів, перед якими часто почуваємося слабкими чи неприготованими, тому існує потреба допомоги і від «Петра». Тому він висловлює такі пропозиції: перша – створення органу, подібного до Постійного Синоду в Східних Церквах, який би складався з Патріархів та Верховних Архиєпископів, що перебувають у єдності з Римом, через який Наступник святого Петра міг би краще контактувати та пізнавати потреби Східних Церков; друга – це скликання в найближчому майбутньому такого ж Синоду, який би стосувався в загальному теми природи та ролі Східних Католицьких Церков.