Є такий відомий вислів, що той, хто не хоче годувати свою армію, - годуватиме чужу. Це стосується й армій бійців ідеологічного фронту, властителів дум, вихователів кшатріїв та всіх інших, кумирів та – так-так - і брахманів. Ах, не дуже подобаються свої брахмани? Так вирощуймо! Он серед католичок і досі багато хто мріє народити й виховати Папу Римського…

Вітання! Ні, це ще не публічний початок нового робочого сезону, а короткий набіг в Інтернет посеред відпустки за поточною інформацією, яка спонукала й самій дещо написати. Так сталося, що цього спекотного у багатьох відношеннях липня, у другій його половині відпочивала з родиною в чудових місцях, де смереки на чатах над прохолодними потічками, люди досі вітаються «Слава Ісусу Христу!» та виростають нові каплички пам’яті борців за волю України. Здорові місця, скажу я Вам, і якось не хотілося вмикати зомбоящик.

Щоправда, знала ж, що навряд чи щось принципово нове побачу/почую, а вдома зможу дізнатися про все, що треба, в Інтернеті (ух, ну й понаговорювали наші «джерела» й понаписували колеги, за кілька днів не перечитати!). Звісно, найбільше я польові дослідження люблю, особливо фахові, однак в подорожах можна скоріше зустріти щось новеньке, ніж в балуваному всілякими гостями й подіями Києві. Про наші враження від цікавих зустрічей я ще, дасть Бог, напишу трохи згодом, а поки що, рефлексуючи свіжо прочитане, ось що хотілося б сказати.

Останній головний релігієзнавчий інформпривід показав (вкотре), що ой як рано було списувати брахманів на суспільні маргінеси. Там, де кшатрії не дуже проходять, вони їдуть на білому коні (і добре, якщо свої). Ну, не всі брахмани, а ті, хто розумний і кого належно підтримують. Хто підтримує? Та не лише ж відповідно зацікавлені кшатрії, а всенькі посполиті, і не тільки симпатики тих рухливих брахманів, а всі, котрі:

1. вибирають отих кшатріїв? які підтримують;
2. кажуть, що всі брахмани одаковісіньки, і взагалі рудименти (бо не розрізняють брахманів своїх та чужих, й недооцінюють обох);
3. кому байдуже (бо тим самим розступаються з дороги).

Є такий відомий вислів, що той, хто не хоче годувати свою армію, - годуватиме чужу. Це стосується й армій бійців ідеологічного фронту, властителів дум, вихователів кшатріїв та всіх інших, кумирів та – так-так - і брахманів. Ах, не дуже подобаються свої брахмани? Так вирощуймо! Он серед католичок і досі багато хто мріє народити й виховати Папу Римського…