Історія військового капелана з Америки, який волонтерить у Запоріжжі
Дар'я Пасічник, Поліна Снєжина
Скот переїхав до України 18 років тому. Одружився з українкою. Разом із дружиною та шістьма дітьми жив у Василівському районі Запорізької області. Працював пастором у місцевій церкві. Після початку повномасштабної війни майже два місяці жив в окупації:
"Наше посольство у Києві до цього попередило нас. Вони сказали: "Як американці, ви повинні поїхати, евакуюватися, адже зараз ми вважаємо, що буде війна, це вам небезпечно буде як американцям". Але ми просто не могли поїхати, і вирішили залишитися".
Супермаркети були зачинені, банкомати не працювали, згадує чоловік: "Люди дійсно голодні були. Наша церква організувала гуманітарну допомогу, ми допомагали людям у нашому селі. Годували їх".
Евакуювавшись до Запоріжжя, Скот Собі продовжив допомагати українцям. Він їздить з гуманітарною допомогою у прифронтові міста та села, а також допомагає ліквідовувати наслідки ракетних обстрілів РФ.
"У мене мікроавтобус, ми з Оксаною і з нашими дітьми організовуємо допомогу, і привозимо її людям, котрі в підвалах, котрі потребують, котрі ще залишилися в цих селах та містах. Іноді цивільним людям, іноді — військовим, котрі знаходяться там, де бойові дії".
Крім того, Скот офіційно став військовим капеланом. Чоловік їздить на передову, зокрема, у Донецьку область. Каже: підтримує українських військових та молиться з ними:
"Я був і в Бахмуті, Сіверську, біля Великої Новосілки, біля Вугледару. Такі місця, де наші хлопці дійсно потребують допомоги і духовної підтримки також. Вони завжди вдячні, дуже вдячні, адже їм дуже важливо. Вони розуміють, що вони у небезпеці.Вони завжди раді чути, що є люди тут, котрі не забули про них у молитвах".
Військовий капелан каже: підтримує зв'язок з бійцями навіть коли повертається до Запоріжжя.
