Виносили меблі, ікони та одяг. Парафіяни та священики УПЦ МП Свято-Троїцького собору у Чернігові забрали звідти речі
Про це повідомляє Суспільне.
Свято-Троїцький собор – пам’ятка архітектури національного значення. Понад 30 років ним користувалася єпархія УПЦ МП. Віряни вважають це наступом на православну віру.
Близько п'ятдесяти парафіян та священиків зібралися під храмом 6 жовтня. Їм дозволили забрати із закритого храму майно релігійної громади.
"Я думаю, через деякі роки ті, хто дав накази ці, їм буде дуже соромно, але вже повернути нічого не можна буде", — сказав парафіянин Свято-Троїцького собору Юрій.
Мені дуже боляче. На нашій православній землі православні стоять під храмом, а не в храмі, в якому вони: підтримували все життя тепло, прибирали, відвідували богослужіння, Причастя мали. І зараз нас просто виганяють, — розповіла парафіянка Свято-Троїцького собору Олена.
"Дуже важко пояснити словами. Наша віра залишиться з нами, і Господь з нами залишиться (плаче, — ред.). Тяжко, дуже тяжко це все переживати. Не так люди повинні ставитись один до одного. Любити треба один одного, а не гнобити. Православних гонять зараз", — так пояснила свою думку парафіянка Свято-Троїцького собору Єлена.
За словами керівника національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Андрія Лісового, за процесом у соборі слідкують представники заповідника. Журналістів всередину не пустили.
"Слідкують за тим, щоб не були винесені музейні речі, речі заповідника, які перебувають на обліку. Мощі залишаються, панагія залишається, ланцюжок до них залишається".
За словами настоятеля Свято-Троїцького собору Ігоря Пидана, релігійна громада забирає свої речі, які їй належать.
"Жодних рішень, що нам потрібно залишити цей храм немає. Наказ – це не рішення суду. Наказ – це внутрішнє розпорядження для тих людей, які працюють в Мінкультури".
За словами керівника заповідника "Чернігів стародавній" Андрія Лісового, на території комплексу Троїцько-Іллінського монастиря опечатали лише Свято-Троїцький собор. Релігій громаді виділили місце для проведення обрядів.
Храм закрили 5 жовтня, разом із п’ятьма іншими пам’ятками архітектури, що входять до структури національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній", через його незадовільний стан. Серед закритих пам’яток і П’ятницька церква, якою користується єпархія ПЦУ.
Голова комісії Мінкульту, яка обстежувала храми, говорить, що їх закрили для відвідувачів аби зберегти пам’ятки архітектури. Комісія діяла згідно з наказами Міністерства культури від 4 жовтня.
"Про ніякі Богослужіння мови йти не може, тому, що будуть працювати спеціалісти. Я думаю, що 3D-сканування ми запустимо, щоб провести нормальну оцінку, — розповіла директорка департаменту культурної спадщини Міністерства культури Мар’яна Томин.
Що передувало
Раніше Чернігівська єпархія УПЦ МП користувалася пам'ятками архітектури національного значення, а саме: Єлецьким монастирем, Троїцьким та Спасо-Преображенським соборами, на підставі договору про безкоштовне користування, підписаним із заповідником "Чернігів Стародавній". Ці договори продовжували кожні п'ять років. Строк дії останнього сплив у вересні 2021 року.
Наприкінці лютого 2023 року заповідник попросив Чернігівську єпархію УПЦ МП звільнити три пам’ятки архітектури та повернути майно державі до 28 березня. Цього не сталося. Натомість єпархія УПЦ МП подала три позови до суду із проханням визнати старі договори продовженими, оскільки навіть по завершенню їх дії та протягом наступних двох років заповідник не висував жодних заперечень щодо користування пам’ятками.
У заповіднику "Чернігів Стародавній" вважають договори недійсними. Наполягають, що за новим законодавством, пам’ятку архітектури можна лише орендувати. Чому заповідник "Чернігів Стародавній" погодився на медіацію спору (перемовини), там обіцяли пояснити згодом.
