Один зі спікерів УПЦ (МП) о. Микола Данилевич подає нам просто таки хрестоматійний приклад маніпулятивної пропаганди.

Напередодні візиту патріарха Кирила до Вселенського патріарха, отець Микола ніби наче ненароком постить статтю про кількість православних парафій в Фінляндії.

Про достовірність джерела – розмова окрема, бо сайт, як видно з аналізу його сторінок – не професійне аналітичне видання, а звичайний портал новин, на якому, до того ж, не дуже зрозуміле мовне розподілення. Але суть зараз не в цьому.

У самій новини інформація, що нібито в Фінляндії зараз всього 21 громада. І отець Микола «пояснює» це тим, що 100 років тому під тиском держави православні в Фінляндії перейшли з РПЦ (якщо бути точним, то такої організації тоді не існувало) до складу Вселенського патріархату. В останньому нібито обіцяли автокефалію, але обдурили і дали тільки автономію.

Ну і високоповажний отець Миколай таким чином підводить читачів свого аккаунта до висновку, мовляв за 100 років кількість православних зменшилася, автокефалію не дали, обдурили тощо.

Тут дуже добре показаний помилковий принцип – «після цього, значить в наслідок цього». Тобто штучно прив’язується якийсь результат до попереднього події і робиться висновок, що ця подія призвела саме до такого результату. Психологи називають це когнітивним спотворенням мислення (тобто помилкою, неправильним висновком).

Таким чином створюється помилковий логічний зв’язок і у людей складається враження, конкретно в даному випадку, що: а) вихід з РПЦ і прохання про автокефалію у Вселенського патріархату це погано; б) наслідком цього стане зменшення кількості віруючих і парафій; в) Вселенський патріархат все одно обдурить і автокефалії не дасть, а погодиться лише на автономію.

Формально отець Микола нічого не порушив (крім законів логіки, але в УПЦ (МП) це часто буває). З точки зору світського законодавства – він ні в чому не винен. У нього є право на свободу слова і на свою приватну думку. Ось тільки пропаганда спрацювала і у віруючих в свідомості залишилися негативні асоціації з процесом виходу з РПЦ і прохання автокефалії у Вселенського патріарха.

Мета досягнута, а виконавець формально чистий. Ось такі вони хроніки гібридної війни на церковному фронті.