Російська православна церква в Україні (РПЦвУ) провела 21 вересня в Святогірській лаврі на Донеччині пропаґандистський форум із лицемірною назвою «Люди миру».
Джерело: Meest-Online
Верховна Рада України ще 2018 року зобов’язала Українську православну церкву Московського патріархату (УПЦ МП) змінити назву на РПЦвУ. Бо визнала її «релігійною організацією (об’єднанням), яка є частиною іншої структури, керівний центр якої розташований у державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову аґресію проти України та тимчасово окупувала територію України».
Автори закону про зміну назви пояснили, що його «метою є забезпечення державної безпеки та суверенітету України, а також забезпечення суспільства повною та достовірною інформацію». Адже в «Статуті про управління» РПЦвУ й справді проголошені «збереження канонічної єдності з РПЦ» і «втілення в життя рішень помісних соборів РПЦ».
До того ж, архієреї РПЦвУ є членами помісного й архієрейського соборів РПЦ. Тому, відповідно, беруть участь в їхній роботі й засіданнях синоду РПЦ. Та й рішення помісного та архієрейського соборів РПЦ є обов’язковими для РПЦвУ. А суд архієрейського собору РПЦ є судом вищої інстанції й для РПЦвУ.
Але керівництво останньої вперто продовжує називати її УПЦ МП. Аби від імені нібито українців проголошувати те, що вигадали в Кремлі. Зокрема, 17 серпня ц. р. на синоді РПЦвУ вирішили провести в Україні міжнародний громадянський форум «Люди миру». Митрополит Бориспільський і Броварський РПЦвУ Антоній (Паканич) запевнив, що цей захід стане «діалоговою платформою, яка згенерує зміст для розроблення та реалізації програми дій із припинення конфлікту й відновлення мирного життя людей на Донбасі й сході України.
Натомість Олексій Данилов, секретар Ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ), попередив 18 вересня: «Одним із дієвих інструментів російської гібридної війни проти України є використання релігійних структур у форматі проведення різноманітних «конференцій», «круглих столів», «міжнародних форумів», «хресних ходів» тощо. Мета таких заходів — просування ідей так званого русского міра, виправдання російської аґресії проти України, просування антиукраїнських тез російської пропаґанди. Подібна багаторічна діяльність спецслужб Російської Федерації (РФ) у попередні роки стала одним із основних чинників, які зробили можливими тимчасову окупацію Кримського півострова та частини території Донецької та Луганської областей».
Заявлене 21 вересня на форумі «Люди миру» в Святогірській лаврі на Донеччині підтвердило слушність застережень секретаря РНБОУ. На сайті громадського об’єднання «Патріот Донбасу» розповіли: «Від самого початку форуму задали російське трактування подій в Україні — що українці воюють із українцями. Не було жодної згадки про аґресію РФ, про окуповані території Криму та Донбасу. Жодного разу ніхто зі спікерів не сказав про те, що саме Росія є винною у тому, що відбувається».
А у виданні «Духовний фронт» зауважили, що митрополит РПЦвУ Онуфрій закликав не демонізувати проросійські угрупування «Донецька народна республіка» (ДНР) «Луганська народна республіка» (ЛНР), вести з ними «діалог та поважати їх». І навіть висловився проти того, щоб воєнізовані бандформування ДНР і ЛНР, визнані в Україні терористичними організаціями, котрі вбили тисячі українців та окупували наші землі, «вважали ворогами», а фіналом, на думку керівника РПЦвУ, має бути «прощення» вбивць.
Онуфрій також заявив, що «лише в діалозі між ворогуючими сторонами може визріти нове бачення свого спільного майбутнього, того майбутнього, яке вони самі побудують разом». І що «з поважного відношення конфліктуючих сторін один до одного і розпочинається продуктивний миротворчий процес».
Але бажане митрополитом РПЦвУ «нове бачення» насправді старе — з 2014 року в Кремлі домагаються, аби проголошені окупантами й їхніми колаборантами ДНР і ЛНР увійшли до складу України злоякісними пухлинами з особливим статусом — керованими російськими маріонетками й власними силовиками. Вимагаючи «поважного ставлення» до них, Онуфрій закликав: «У миротворчому процесі суперник перестає бути ворогом, якого треба знищити, він стає стороною, яку потрібно інтегрувати в майбутнє країни і з якою треба розбудовувати спільне життя».
У виданні «Духовний фронт» зауважили: «Цікаво, що Онуфрій ні разу не згадує про те, як святі отці вчать робити з окупантами, котрі прийшли грабувати й убивати на чужі землі. Ніде не розповідає про подвиги святих воїнів, які, захищаючи свою Батьківщину, вибороли вічне життя на небесах». Резюме «Духовного фронту» — в заголовку його публікації про форум «Люди миру»: «РПЦвУ підсовує українцям чергового троянського коня».
Натомість на військовому порталі Defense Express застерегли: «Насправді під гаслами «ми закінчимо громадянську війну» організатори заходу «Люди миру» — особи, фінансово і ментально залежні від країни аґресора, — намагаються притупити пильність населення України, культивувати комплекс провини, сформувати пацифістські погляди та переконання в необхідності миру будь-якою ціною, навіть за рахунок поступок країні-аґресору «задля збереження життя людей». Фактично, проведенням такого форуму продовжують виконувати кремлівський план гібридної окупації, який на фоні військових навчань біля українських кордонів і на окупованих територіях Криму та Донбасу, є загальним сценарієм подальшої аґресивної політики РФ проти України».
Із цим погодився Сергій Гармаш, представник України в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі. «Це суто проросійський захід, організований афілійованою з РПЦ», — констатував він.
Ігор Голод
Дмитро Горєвой, релігієзнавець:
— Від початку війни ця Церква виступала на боці країни-аґресора — закликала зраджувати Україну та переходити на бік ворога, освячувала зброю РФ в анексованому Криму, націлену на Україну, співпрацювала зі російсько-терористичними військами, освячує пам’ятники окупантам, благословляє ватажків терористів на Донбасі, займається шпигунством на користь ДНР, проклинає українську владу та зриває мобілізацію до війська, заперечує існування українського народу, відмовляється вшанувати загиблих на фронті героїв України. Усі ці дії яскраво свідчать про те, що УПЦ МП обрала свій бік у російсько-українській війні — не на користь Києва. Очевидний конфлікт із українською владою, патріотично налаштованою частиною суспільства робить з цієї Церкви таку собі «п’яту колону», основне завдання якої — дестабілізація ситуації всередині держави. Ініціатива зі залучення РПЦвУ до процесу примирення не тільки не може бути реалізована та досягти своїх цілей, а й відповідає інтересам саме країни-аґресора, внаслідок дій якої ми і маємо війну та потребуємо реінтеграції та примирення. Класична схема — створи конфлікт, а потім сам запропонуй вирішення на власних умовах.
Валерій Кондратюк, голова Служби зовнішньої розвідки України:
— Одна з форм кремлівського тиску на нашу державу — просування ідеї «руської православної церкви». Російські спецслужби, маючи важелі тиску на релігійну сферу, використовують РПЦ одночасно й як «жорстку» (інспірація протестних акцій, що можуть легко перерости в показові зіткнення з правоохоронцями або провокаторами), й як «м’яку» силу (вплив на розуми вірних). На цьому напрямку РФ використовує всі наявні технології для протидії процесові становлення Православної церкви України, маніпулюючи почуттями українських віруючих і намагаючись усіляко зберегти свій вплив на них. Ще один спецпроєкт Кремля — спроби створення та легалізації в реґіонах України парамілітарних формувань у рамках релігійних громад із наділенням їх правоохоронними функціями. Йдеться про активізацію діяльності проросійських «козацьких» організацій, які намагаються на місцевому рівні дублювати функції поліції з охорони громадського порядку. Такі випадки зафіксували, зокрема, у Київській, Вінницькій і Запорізькій областях.