• Головна
  • Моніторинг
  • Митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон УПЦ звинувачує УГКЦ в експансії...

Митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон УПЦ звинувачує УГКЦ в експансії

01.02.2002, 17:35
ХАРКІВ-ЛЬВІВ – Митрополит Іларіон заявив, що немає об’єктивних підстав для створення окремого Донецько-Харківського екзархату Української Греко-Католицької Церкви, а, отже, це є “черговий крок католицької експансії в православну Україну”.

Православний владика в інтерв’ю прес-службі УПЦ, опублікованому 29 січня, зазначив, що вперше почув про можливість створення такого екзархату літом минулого року. Після офіційного проголошення про утворення нового екзархату та іменування екзархом о. Степана Менька митрополит Іларіон звернувся за конкретнішою інформацією, але не зміг отримати її ні в обласному Управлінні у справах релігій, ні в Державному комітеті у справах релігій. “Об’єктивних причин для заснування нового уніатського екзархату на Донбасі я не бачу, – сказав владика Іларіон, – бо тут майже немає уніатів – лиш маленький храм в самому Донецьку і два-три села на півночі нашої Горлівської єпархії. Отже, ми маємо справу з черговим кроком католицької експансії в православній Україні. Хочеться також зауважити, що на тлі того, як канонічній УПЦ постійно нагадують про суверенітет України, досить цікаво виглядає затвердження Римським Папою, котрий перебуває у Ватикані, прийнятих уніатами рішень”. РІСУ звернулася за коментарем до єпископа-номіната Степана Менька, екзарха Донецько-Харківського УГКЦ. Владика навів статистику присутності УГКЦ в семи областях Донецько-Харківського екзархату. Станом на 1 січня 2001 року тут нараховувалося 37 зареєстрованих і 4 на стадії реєстрації греко-католицьких громад, з яких 20 – в Донецькій області. Тому він висловив припущення, що митрополит Іларіон не ознайомлений з реальною статистикою. “Але я б не хотів загострювати це питання на конфронтації один до одного, – наголосив єпископ Степан Меньок. – Я вже наголошував в інтерв’ю для РІСУ, що ми повинні зрозуміти, що така боротьба між нами, тобто конфесіями східного обряду, але приналежними до різних патріархатів, до добра ніколи не приведе. А постійно робити напади один на одного не личить не те, що єрархам, але й простим християнам-мирянам”. Начальник Управління у справах національностей, міграцій та релігій Донецької облдержадміністрації Геннадій Костенко в інтерв’ю РІСУ зауважив, що це суто справа УГКЦ вирішувати, чи є підстави для створення екзархату. Оцінюючи православно-католицькі відносини, він сказав: “Проблеми є, були і будуть. Не нам це вирішувати – це церковні проблеми, які потрібно вирішувати самим церковним діячам. Держава не повинна до цього втручатися, як і взагалі до внутрішнього життя Церкви”. РІСУ також звернулася до Лесі Коваленко, помічника голови Патріаршого Трибуналу УГКЦ, викладача канонічного права Львівської Богословської Академії, з проханням пояснити статус екзархії та екзарха згідно Кодексу канонів Східних Церков. “Насамперед треба зауважити, – сказала Леся Коваленко, – що поняття екзархії в Католицькій Церкві східного обряду відрізняється від поняття екзархії у Православній Церкві, де воно означає певне автономне управління кількома єпархіями, яку здійснює єпископ від імені Патріарха (такий статус Православна Церква в Україні мала 1918-1990 рр. і зараз такий має Білоруська Церква). А в Католицькій Церкві східного обряду екзархія – це частина вірних, яка об’єднана єпископом або священиком. Екзархія утворюється рішенням Синоду Єпископів Помісної Церкви та Патріарха там, де з певних причин не може бути утворена єпархія. Тими причинами є: мала кількість вірних, нестача душпастирів або інші, скажімо, політичні причини”. “Екзархія може утворюватися як в межах території помісної Церкви, так і поза її межами. У випадку України всі екзархії УГКЦ знаходяться в межах її території. Треба наголосити, що єпархія – це розбудова Церкви, а екзархія – мінімальне забезпечення духовної опіки над вірними”. “Екзарх, якщо він є єпископом, має більшість прав і обов’язків єпарха, у тому числі право та обов’язок брати повноцінну участь в Синоді Єпископів. Але передбачені деякі винятки, а також певні особливі повноваження, які виникають з грамоти про призначення екзархом, яку видає Патріарх за порадою Синоду Єпископів кожному особисто. Одним з прикладів обмеження в правах є те, що він без згоди Патріарха, тобто самостійно, не може приймати до своєї екзархії чи відпускати з неї священнослужителів, створювати нові парафії. В Україні на даний час екзархи УГКЦ здійснюють владу від імені Глави УГКЦ”. Фото з www.orthodox.org.ua.
http://www.orthodox.org.ua/win/news/2002r.html#2901