«Між Сходом і Заходом» – книга про Йосифа Сліпого

«Між Сходом і Заходом» – книга про Йосифа Сліпого - фото 1
Із запізненням на чверть століття доходить до українського читача книга Ярослава Пелікана «Ісповідник між Сходом і Заходом. Портрет українського Кардинала Йосифа Сліпого».Праця вперше з’явилася друком у 1990 році в США, а тепер перевидана у львівському видавництві «Артос» у перекладі д-ра Ірини Іванкович.

«Ісповідник між Сходом і Заходом. Портрет українського Кардинала Йосифа Сліпого»У книзі годі шукати класичний біографічний нарис – його Я. Пелікан, як і жоден інший західний історик не міг написати, аджев СРСР архіви були закриті, а замість об’єктивних досліджень суспільство активно годували «документальними працями» на зразок «Свастика на сутанах» (1976), «С крестом и трезубцем» (1979) чи «Униатскиекрестоносцы: вчера и сегодня» (1988) співробітника КДБ Клима Дмитрука. Одначе професор Єльського університету Я. Пелікан знайшов вирішення. І було це не «житіє святого»: «Не сподівайся, що я напишу агіографію», – таке зауваження світової слави історик додав до своєї згоди у відповідь на пропозицію Товариства «Свята Софія» створити ґрунтовну працю про Патріарха Й. Сліпого.

Англійський оригінал книги«Незважаючи на те, що літератури про кардинала Сліпого чимало… говорити про справжню біографію Йосифа Сліпого у звичному історіографічному значенні цього слова неможливо. Можливим є лише історичний портрет чи радше низка портретів кількох його головних покликань протягом життєвого шляху, як вони проявилися, а потім знайшли відображення в активній діяльності останніх років життя Патріярха…» – пояснював свій вибір історик (с. 107-108).

Представлене тепер уже й увазі українського читача видання складається з двох частин: «Спадщина Йосифа Сліпого» та «Покликання Йосифа Сліпого». Книгу вирізняє аналітичний стиль. Читаючи її, мимоволі згадуєш про подібний вдумливий і надзвичайно прискіпливий підхід відомого (на жаль не у нас) британського історика Крістофера Генрі Доусона чи історіософське мислення уже знаного в Україні завдяки перекладеним книгам «Минуле майбутнє» та «Часові пласти» німецького історика Райнгардта Козеллека. Утім, Я. Пелікан в «Ісповіднику…» постає більше як історик, аніж історіософ: демонструючи тло й терпеливо пояснюючи відтінки еклезіальної реальності, що виходила далеко за роки життя Патріарха Йосифа (1892-1984). Це засвідчують уже назви розділів: 1. Церква між Сходом і Заходом; 2. Дискусійна спадщина Кирила і Методія; 3. Помісність і вселенськість в історії слов’ян; 4. Моделі примирення між Сходом і Заходом; 5. Далекоглядні плани Митрополита Андрея Шептицького; 6. Святий Тома Аквінський: томізм зі слов’янським акцентом; 7. Реформа богословських студій; 8. Незвичайний в’язень; 9. Митрополит у вигнанні; 10. Кардинал (і Патріярх); 11. Новий несподіваний зв’язок між Сходом і Заходом.

На 224-х сторінках текстової частини книги (а видання збагачене також численними світлинами з архівів Центру студій спадщини Патріярха Йосифа Сліпого та Товариства «Свята Софія») Я. Пелікан розгортає надзвичайно об’ємистий дискурс, спрямований на осмислення ролі Блаженнішого Йосифа та становища Київської Церкви у єдності зі Святим Престолом. При цьому історик незмінно дотримується своєї головної лінії, описаної в заголовку книги фразою «між Сходом і Заходом». Догматичні й теологічні розбіжності між Церквами; Схід у бутті західної Церкви та Захід у бутті Церкви Східної; ідентичність Української (Греко-) Католицької Церкви; єдність Київського християнства і те, що стоїть їй на перешкоді; Патріархат У(Г)КЦ і причини невдач у патріархальному русі за життя Патріарха; взаємини Київської та Московської Церков – усі ці та багато інших досі актуальних питань потрапилиу поле зору Я. Пелікана.

«Він цитував одного кардинала, який так висловився про Українську Католицьку Церкву та її вірних: «Подиву гідним є те, що ці люди, котрі стільки натерпілися від католиків латинського обряду і з котрими поводилися вкрай погано та несправедливо, все ж таки залишилися католиками» (55-56), – пише про Й. Сліпого історик.

Зрозуміло, що найбільше зацікавлення «Ісповідник…» знайде серед греко-католиків, а також серед науковців. Одначе вже з огляду на те, що Я. Пелікан наполегливо показує нам Патріарха Йосифа як вченого східної традиції, її глибокого дослідника і борця за права саме східної Церкви, видання може бути цікавим усім спадкоємцям кирило-методіївської традиції і, вужче, – Володимирового хрещення. Як не як, а «роль Кир Йосифа як речника усього християнського Сходу стала осердям, що визначало його покликання» (с. 203). Слова ці написав не хто інший, як лютеранський пастор, який на схилі свого віку став православним мирянином – Ярослав Пелікан. Його книга заслуговує на особливу увагу, хоча автор, несвідомо обтяжений отим вікопомним «між Сходом і Заходом» дещо побіжно висвітлив власну внутрішню цінність У(Г)КЦ як Церкви – тіла Христового, а не як «містка». З огляду на текст можна сказати, що цю цінність Я. Пелікан добре розумів. Просто перед ним стояло інше завдання – пояснити життя й діяльність Патріярха для читача, котрий до греко-католицької традиції не належить: «сподіваюся, що і на науковому, і на особистому рівні я підготував для цього завдання фундамент, заснований на вдалому поєднанні любові і об’єктивності» (с. 20).

Реквізити книги: Пелікан Ярослав. Ісповідник між Сходом і Заходом. Портрет українського Кардинала Йосифа Сліпого. – Львів: Артос, 2015. – 26 с. – SBN 978-917-629-252-4