Як вже писала РІСУ, Відділ зовнішніх церковних зв’язків РПЦ направив листа Державному секретареві США Рексу Тіллерсону. На офіційному сайті ВЗЦЗ відтепер є доступним повний текст листа.

У церковному відомстві високо оцінюють розділ присвячений Росії. Зокрема,  в тих питаннях, які стосуються самої РПЦ. У Московському патріархаті  підкреслюють, що на відміну від минулорічних документів американці не  постулюють, що РПЦ наближається до статусу державної церкви. Також  певним позитивом, на думку церковних діячів, є те, що у звіті не  стверджується про релігійні переслідування з боку РПЦ релігійних меншин.  На цьому власне позитивна оцінка документу і закінчується. У    відомстві митр. Іларіона (Алфєєва) не оминули критикою описані в звіті  протести місцевих мешканців проти будівництва нових храмів у Москві.

Цікаво, що в самому аналізі ВЗЦЗ три абзаци тексту присвячені Росії, а інші чотири повідомляють про ситуацію в Україні. У відомстві вважають, що документ лишив багато фактів «переслідувань УПЦ» непоміченими. В самому ж звіті перелічуються певні конфлікти на місцевому рівні, які дуже часто полягають або в конфлікті між громадянами різних поглядів або в суперечливих діях місцевої влади. Що ж до центральної влади, то претензії РПЦ в першу чергу стосуються Міністерства культури. В цьому органі діє Департамент з питань релігій та національностей. До його компетенції входить реєстрації статутів релігійних об’єднань (єпархій, діоцезій, консисторій), керівних установ (синодальні відділи та місії) та монастирів. Між УПЦ (МП) та Міністерством триває судовий процес щодо не реєстрації статутів цієї конфесії.

Каменем протиріч стало внесення пунктів щодо розпорядників майна релігійної організації. УПЦ (МП) хоче прописати в статутах своїх громад виключне право архиєрея розпоряджатися будівлею храму та всім майном. Законність таких спроб оскаржує Департамент з питань релігій при Мінкульті. Держслужбовці зазначали, що подані до реєстрації статути порушують закон, оскільки розпорядником майна однієї релігійної організації встановлюють третю особу (частіше всього єпархіального архиєрея або митрополію). Митрополит Іларіон (Алфєєв) навпаки ж заявляє, що саме Міністерство культури порушує закон.

В Московському патріархаті також «здивовані» відсутністю критики ініціатив українського парламенту. В звіті згадується лише законопроект № 4511 (про особливий статус релігійних організацій з центром в країні-агресорі). Нагадаємо, що всього у Верховній Раді на розгляді знаходиться понад десяток документів з релігійної тематики. Найбільш відомі з них – з/п № 4128 (про зміну юрисдикції) та № 5309 (про назву релігійних організацій з центром в країні-агресорі).

В інтерв’ю кореспонденту РІСУ, автор Віктор Єленський пояснив чому його з/п № 4128 лишився поза увагою американських дипломатів:

«Дипломати, які складають Звіт, просто прочитали законопроект у редакції парламентського Комітету з питань культури і духовності, в якій законопроект і виноситься в зал. А коли прочитали, то з’ясували, по-перше, що рішення про зміну юрисдикції релігійної громади пропонується ухвалювати на загальних зборах цієї самої громади. А зовсім не на місцевому референдумі, як про це постійно заявляє Патріарх Кирило та його численні пропагандисти. По-друге, вони побачили, що долю громади вирішуватиме не «будь-хто», а ті, хто реально до неї належать, причому ці люди засвідчуватимуть своє рішення власноручними підписами із зазначенням паспортних даних. Ба більше, керівний орган громади вирішує, чи були загальні збори правомочними – чи був кворум, чи не голосували часом «сторонні»». Відтак Московський патріархат фактично виступає проти надання більш широких повноважень своїм вірним.

Цікаво, що Московський патріархат однією з претензій вказує використання американцями начеб то недостовірних даних відносно релігійної демографії. Очевидно мова йде про дані Центру Разумкова, оскільки саме на них посилаються у звіті. Дослідження було проведено у березні цього року, тобто представляє собою свіже замірювання громадської думки. Експерти зазначають, що це опитування демонструє тенденції останніх семи років, щодо збільшення частки УПЦ-КП (з 22 до 38%) та зменшенню показників УПЦ (МП), з 34 до 17%. Більше того, дослідження соціологічної групи «Рейтинг», проведене в липні цього року підтверджує картину домінування Київського патріархату над Московським на рівні публічної ідентифікації. Важливо, що у звіті Держдепу вказуються також і дані статистики Міністерства культури України про мережу релігійних організацій, за даними якої лідируючі позиції займає УПЦ (МП). Відтак зауваження Московського патріархату щодо «недостовірних даних» виглядає не зовсім адекватним.

З аналізом самого звіту Державного департаменту США з релігійної свободи можна ознайомитись на сайті РІСУ.