Науковий збірник з нагоди сторіччя Мірчі Еліаде

У київському видавництві „Парапан” днями вийшов науковий збірник за матеріалами конференції, присвяченої 100-літньому ювілею відомого румунського релігієзнавця.

Цього року світова спільнота святкує соту річницю з дня народження Мірчі Еліаде. Величину цієї особи і ступінь її впливу на розвиток академічного релігієзнавства не можна переоцінити. М. Еліаде – це релігієзнавець із світовим ім’ям та світовим впливом на науку про релігію, це людина, яка ще за життя стала класиком світового релігієзнавства. Одним словом – це релігієзнавець першого ешелону.

Крім того, М. Еліаде блискучий письменник: кажучи про цю багатогранну особу, важко провести межу між “Еліаде-письменником” та “Еліаде-ученим”. “У вас живуть з одного боку учений, – стверджує журналіст Клод-Анрі Долі в інтерв’ю з М. Еліаде, – з іншого – письменник. І сходяться вони на території міфу”. Дійсно, творчість М. Еліаде пронизана міфологічністю. Він сам став людиною “міфічного часу ОНО”, він став архетипом вченого-релігієзнавця. Його творчість можна критикувати, але жоден релігієзнавець, який серйозно займається вивченням релігій, не може обійти стороною дослідження М. Еліаде.

Крім того, М. Еліаде захоплює читача. Він пише про серйозні речі дуже доступно – наслідком цього стало те, що релігієзнавча проблематика зацікавила велике коло аудиторії, що читала, а не тільки професійних релігієзнавців, культурологів, антропологів та етнологів.

Творчість румунського релігієзнавця багатопланова, але, як відзначають деякі дослідники, несистематична. Проте не можна сказати, що його дослідження безсистемні. М. Еліаде нині сприймається, в першу чергу, як феноменолог релігії, але він також піднімає питання соціології і психології релігії, дуже багато уваги приділяє історії релігії. М. Еліаде знає, про що він пише, але предмет його дослідження – релігія, не форми, що окам’яніли, а живий досвід людей, багатьох поколінь; релігія створює кокон індивідуальної і колективної ідентифікації. Саме тому М. Еліаде дуже дбайливо відноситься до того, що він досліджує. Коли М. Еліаде пише про роль релігії, іноді помітно його інтерес як людини релігійної, людини, яка мала досвід релігійного переживання. Тексти М. Еліаде – це не міркування відчуженої людини: він знає, про що він пише. У зв’язку з цим виникає питання про принцип нейтральності, про який говорять і пишуть академічні релігієзнавці. М. Еліаде, в більшості випадків, вміло балансував на межі неупередженого вченого і релігійної людини. Багатьом це заважало, а ось М. Еліаде – ні. Тому його в рівній мірі цитують як академічні релігієзнавці, так і богослови.

Збірник наукових статей, підготовлений до 100-річчя з дня народження румунського релігієзнавця, є відлунням присвяченої Мірчі Еліаде міжнародної конференції, яка пройшла 1-2 березня 2007 року у стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Її ініціювали Молодіжна асоціація релігієзнавців та Українська Асоціація релігієзнавців. У статтях, які увійшли до збірника, автори торкаються не лише творчого доробку мислителя, але й використовують його методологію та підхід у дослідженнях релігійних феноменів.


Довідки про придбання книги у Києві:
„Центр практичної філософії”
(044) 238-65-23.
04070, м. Київ, вул. Фролівська, 1/6 (ст. метро Контрактова площа)