Блог о. Михайла Димида_image

Блог о. Михайла Димида

Протоєрей. Батько домашньої Церкви. Мрійник про Єдність Христової Церкви. Професор УКУ. Учасник відеоканалу "Християнин чи бандит?". 

Неофіційно скорочене Послання Патріярха Святослава "З нагоди року Віри"

13.01.2013, 23:47

Оскільки багатьом людям недоступна (незрозуміла) мова важливого послання Патріярха Святослава "З нагоди року Віри" пропоную скорочений варіант для тих, у кого сильна спокуса його взагалі не читати чи лише формально подати вірним без зрозуміння для себе і для них. Пропоную працівникам Канцелярії Його Блаженства давати послання Блаженнішого читати простим людям перед публікацією і лише якщо люди зможуть переповісти їхній зміст випускати ці документи у світ, і це два рази коротшими. Інакше все це немає пасторального сенсу.

Оскільки багатьом людям недоступна (незрозуміла) мова важливого послання Патріярха Святослава "З нагоди року Віри", пропоную скорочений варіант для тих, у кого сильна спокуса його взагалі не читати чи лише формально подати вірним без зрозуміння для себе і для них. Раджу редакторам із Канцелярії Його Блаженства давати майбутни послання Блаженнішого читати простим людям різних категорій перед евентуальною публікацією, і лише якщо люди зможуть переповісти їхній зміст випускати ці документи у світ. Послання повинні бути два рази простішими і коротшими та розвивати одну головну тему. Інакше все це немає пасторального сенсу.

 

(НЕОФІЦІЙНО СКОРОЧЕНЕ)

ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ДО ДУХОВЕНСТВА, МОНАШЕСТВА І МИРЯН

З НАГОДИ РОКУ ВІРИ

 

«Один Господь, одна віра, одне Хрещення» (Еф. 4, 5).

 

Високопреосвященним і Преосвященним Архиєпископам та Митрополитам,

 боголюбивим єпископам, всечесному духовенству, преподобному монашеству,

 возлюбленим братам і сестрам, в Україні та на поселеннях у світі сущим

 

Дорогі в Христі!

 

Рік 2013-й – і новий, і водночас пам’ятний. Це добра нагода проаналізувати, яке місце посідає християнська віра в нашому побуті.

Воскреслий Господь наш Ісус Христос – засновник і підстава нашої віри. З цієї віри християнин черпає відвагу укладати своє земне життя за Божими законами, а тому з надією дивитися в завтрашній день і водночас входити в нього.

І саме тому, що віра є Божим даром: її треба плекати і розвивати, живлячи «твердою стравою» участі в таїнственному житті Церкви.

Христос об’єднує у часі всіх вірних нашої Церкви – від апостола Андрея і Папи Климента, через святих Кирила і Методія, святого рівноапостольного князя Володимира, в єдиний Божий народ у всьому світі з центром на київських горах. Тому будьмо ревні у сповідуванні своєї християнської віри через наші древні церковні та народні традиції, щоб спадок віри був завжди живим і новим!

Як наші предки в Євхаристії стали одним Тілом Христа, тобто Церквою, так і ми покликані усвідомити нашу сопричасну єдність із Богом і між собою. Ми – одне Тіло Христове – в Україні й на поселеннях.

Mи, діти ХХІ століття, переймаємо відповідальність за зростання у вірі, яку потрібно глибоко пізнавати, нею жити і нею ділитися з іншими. Так ми продовжимо й поглибимо віру предків, збагатимо вірою тих, що її шукають, а самі спасемо душі наші. Ці завдання є обов’язком усієї церковної спільноти.

Для кожної єпархії учителем віри є єпископ. Допомагає єпископу священик. Oсобливе свідчення віри дає монашество.

Християнська родина, як домашня Церква, перша школа молитви та християнської науки, є чи не найважливішим середовищем для передання віри та виховання в християнському житті. Батьки – це основні євангелізатори та апостоли віри для своїх дітей і перший приклад християнських чеснот. Тому вони мають пильно дбати про свій обов’язок виховувати дітей у християнському дусі, щоб обіцянка, висловлена під час святого Хрещення («Вірую Йому як Цареві і Богу!») принесла свій плід.

Bсі ми маємо розвивати у собі місійне покликання, аби вогнем Святого Духа, який сьогодні єднає і скріплює нашу Церкву, поширювати світло Христового Євангелія до кожного, хто ще не прийняв Христа як свого Спасителя і Господа.

Наша віра повинна бути чинною в ділах любові й милосердя, як це нам нагадує апостол Яків: «Як тіло без душі мертве, так само й віра без діл мертва»  

Дорогі в Христі!

Пізнаваймо нашу християнську віру, зростаймо в ній, ділімося нею, робімо все, щоб, освячені та оживлені нею, ми змогли передати цей дорогоцінний спадок живим і цілісним для майбутніх поколінь!

 

Благословення Господнє на вас!