Печерна церква на Загайтанській скелі в м. Інкерман

Печерна церква на Загайтанській скелі в м. Інкерман - фото 1
У минулому році співробітниками інституту розпочато спелео-археологічні дослідження печерної церкви з фресками візантійського часу, відкритої в 2004 р. Бобровським Т.А. та Чуєвою К.Є. на Загайтанській скелі в м. Інкерман (Севастопільська міськрада).

БОБРОВСЬКИЙ Т.А., ЧУЄВА К.Є. — "Українська спадщина", б.д.

old.risu.org.ua.jpgУ минулому році співробітниками інституту розпочато спелео-археологічні дослідження печерної церкви з фресками візантійського часу, відкритої в 2004 р. Бобровським Т.А. та Чуєвою К.Є. на Загайтанській скелі в м. Інкерман (Севастопільська міськрада).

Печерна церква має прямокутний наос та підковоподібну абсиду. Її загальні розміри 5 х 3 х 3 м. У підлозі та стінах церкви збереглися численні ніші та пази від конструкцій літургійного характеру - престолу, жертовника та дерев'яного іконостасу. До церкви прилягають печерні приміщення крипти, костниці та невеличкої чернецької келії, зосереджені у межах великого природного гроту. Ймовірно, даний церковний комплекс входив до складу великого печерного монастиря на Загайтанській скелі, що є пам'яткою археології національного значення.

За своєю архітектурою церква тяжіє до малоазійського типу зальних печерних храмів VII-XIII ст. Археологічні знахідки в заповненнях заглибин підлоги дозволяють віднести її спорудження до ХІІ ст. Втім, найвидатнішою особливістю цієї пам'ятки є залишки фрескового розпису XIII-XIV ст. на її стінах та стелі.

Фрески печерної церкви збереглися на площі понад 15 кв. м. Під час попереднього обстеження церкви вдалося встановити іконографічну систему її розписів, яка, крім традиційних сюжетів христологічного циклу у наосі ("Різдво Христове", "Хрещення Христове", "Воскресіння Лазаря", "Преображення", "Розп'яття", "Зішестя в ад" тощо), складається з композицій "Благовіщення" (на вівтарній арці), "Деісусу", "Вознесіння Христового" та "Святительського чину" (у вівтарі), а також - зображення "Пантократора" на стелі наоса. Живопис церкви, - здебільшого, надзвичайно мистецький та емоційно-виразний, - безумовно є шедевром візантійського мистецтва на зламі комнинівської та палеологівської епох.

Втрати розпису на поверхні стін наоса, викликані впливом атмосферних чинників, відбулися ще в давнину. Антропогенний фактор руйнації фресок нині практично відсутній, оскільки об'єкт розташовано у важкодоступному місці (його відвідування потребує спеціального альпіністського устаткування). Єдиним фактором, який дотепер впливає на стан фресок, є присутність невизначених грибкових колоній. Крім того, залишки розпису вкриті шаром патинизуючих висолів. Все це потребує невідкладних консерваційно-реставраційних заходів, над програмою яких нині працюють співробітники інституту із залученням провідних вітчизняних реставраторів живопису.

Програма дослідницьких та рекреаційних робіт у печерній церкві з фресками на Загайтанській скелі в м. Інкерман передбачає такі перспективні заходи:
- подальше археологічне вивчення об'єкту та прилеглого ансамблю печерних споруд;
- першочергові консерваційно-реставраційні заходи щодо фрескового розпису;
- комплексну реставрацію об'єкта та його археологічного оточення з метою подальшої музеєфікації;
- включення комплексу печерного монастиря до складу археологічного парку на території та в околицях м. Севастополь, що діятиме на базі Національного заповідника "Херсонес Таврійський";
- наукова та науково-популярна публікація результатів досліджень та заходів по збереженню і використанню цього комплексу як видатної пам'ятки археології, архітектури та монументального мистецтва.