Блог о. Михайла Димида_image

Блог о. Михайла Димида

Протоєрей. Батько домашньої Церкви. Мрійник про Єдність Христової Церкви. Професор УКУ. Учасник відеоканалу "Християнин чи бандит?". 

Планка дуже висока!

09.02.2014, 01:15
Кожний з нас напевно розуміє, що планка, яку нам ставить Майдан – для нашого духовного перетворення зараз і тепер, а теж в буденщині майбутнього – дуже, дуже висока.

Кожний з нас, що на Майдані, веде особисту і спільну боротьбу зі злом! В тому твердженні дуже важливі дві речі:

Перше, що Майдан має свій центр в серці кожного українця, який шукає правду про своє Боже покликання, ставить собі запитання про сенс життя і знаходить відповіді на питання. Таким чином Майдан може знаходитися в кожній точці України, а також у широкому світі!

Другим важливим моментом, що Майдан – це є боротьба зі злом, де б воно не знаходилося!

Так, ми почали наш спротив від опіку нашої душі, через брехню, обман, який допустився пан Янукович, в ранзі президента України, у Вільнюсі, не підписавши договір про асоціацію із Євросоюзом, про який обіцяв своєму народові.

Це однак для мудрих людей, якими ми являємося в Бозі, є лише приводом для іспиту совісти кожного з нас, за всяку брехню, обман, які ми допустилися в нашому особистому і суспільному житті.

Ми всі напевно розуміємо, що планка, яку нам ставить Майдан – для нашого духовного перетворення, зараз і тепер, а теж в буденщині майбутнього – дуже, дуже висока.

Святий Павло радить нам у такій довгій боротьбі дивитися на тих, що вже перед нами здолали подібний шлях і наслідувати їх. Це тоді стане нам легше, бо будемо мати поводила коли в боротьбі зі злом опинимося в його темряві. Апостол зокрема наголошує, що у переслідуваннях і стражданнях, потрібні бійці з такими прикметами як: віра, довго терпеливість, любов і постійність!

Все, це однак не є шляхом покритим пелюстками рожі, а тернистим шляхом! Думаю, що неодноразово, кожний з вас, переживав ситуацію, де хотів зробити добре і по правилах віри, а його осміяли, і він відступив від своїх намірів, дав себе до гіршого посунути. І хоч, ми зробили так, як інші хотіли, ми потім терпіли і жаліли, та відчували, що ми не тільки дали себе звести, а й інших звели – тих саме, кого ми послухали!

Натомість, якщо б ми проявили довго терпеливість, постійність, і витримку, в доброму намірі, ми, хоч би з нас насміялися, виконали б доручення нашого серця і совісті, а згодом ще й були нагороджені Божим благословенням, яке Він надає своїм праведникам у формі внутрішнього миру!

Так, що дорогі браття і сестри, «тримаймося того, чого навчилися і в чому переконалися», через віру і добре слово отримане від батьків, дідів, історії спасіння людства. Кожний нехай сам, особисто, черпає від скарбниці Святого Письма, «яке вірою у Христа Ісуса зможе нам [усім разом] дати мудрість на спасіння».

Христос Раждається!