Православне шкільництво у Житомирі
Олександр ПИВОВАРСЬКИЙ розповідає про потужний осередок православної освіти і виховання на Житомирщині — недільну школу при Свято-Михайлівському кафедральному соборі УПЦ КП.
Із здобуттям Україною незалежності розпочалося відродження релігійного життя – кількість релігійних громад зросла у десятки разів, держава по можливості передає віруючим культові споруди, що використовувались не за призначенням, зачаровують красою відреставровані храми, будуються нові, в пресі і на телебаченні стало звичним присутність священнослужителя, а в неділю храми заповнені віруючим людом, в суспільстві обговорюється питання викладання у навчальних закладах предметів, пов’язаних з релігією.
Мені здається, що серед цього розмаїття подій релігійного життя недостатня увага приділяється релігійній освіті, навчанню основ християнської науки віруючих, починаючи з дітей шкільного віку. Адже альфою і омегою будь-якої релігійної організації є не наявність культової споруди, фінансових можливостей громади чи інших чинників, а віруючий, який глибоко проникся Христовим вченням, живе за Законом Божим, знає і усвідомлює все те, що діється у храмі під час літургії. „Де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них” (Мф.18; 20). Ця цитата з Біблії вказує на те, що Церква в богословському розумінні є зібрання людей. Переконаний, що тільки такий віруючий є майбутнім церкви.
Про те, що людина з її внутрішнім світом та проблемами є головною цінністю для всіх християнських церков свідчить Священна книга християнства Біблія – тільки в книзі Буття описується створення світу, а всі інші розповідають про радості і невдачі , життєві проблеми людини.
Все це чудово розуміє настоятель Житомирського Свято-Михайлівського кафедрального собору УПЦ-КП, лауреат Огієнківської премії митрофорний протоєрей о. Богдан Бойко. Саме він у далекому 1992 році з метою навчання основ православної віри заснував при храмі недільну школу, яка стала відома далеко за межами нашої області, і навіть України. Для ознайомлення з роботою школи приїжджають викладачі з інших областей України і не тільки з Православних Церков.
Ентузіаст цієї справи о. Богдан спочатку проводив заняття з дітками сам у приміщеннях храму – в бібліотеці, в своєму кабінеті, інших кімнатах. Водночас настоятель шукав подвижників цієї справи серед парафіян, перевага надавалася людям з педагогічною освітою. Перед вчителями постали непрості задачі – де знайти приміщення, літературу, як розробити навчальну програму. Не все створювалося одразу.
Досить сказати, що навчальну програму колектив школи створював протягом семи років. Для цього вивчався досвід аналогічних шкіл різних Православних Римо-Католицької, Української Греко-Католицької і протестантських Церков. Програма розрахована на дітей віком 5-14 років, і, що цікаво, на дорослих також, включаючи бабусь і дідусів. 
У школі діти засвоюють загальновідомі поняття церковного християнського життя, головну увагу вчителі приділяють закладенню основ загального світогляду дитини, викликають у неї бажання жити по вірі. Схема школи є триступеневою – перший ступінь представлений дітьми, які нічого не знають про християнство, другий – це воцерковлені діти, які живуть парафіяльним життям громади і третій – це ті, хто засвоїв Христову науку, можуть бути самі викладачами. Багато хто з них продовжує своє навчання в духовних семінаріях. Близько двох десятків випускників школи стали священиками, а один навіть єпископом УПЦ-КП (Іоан Яременко, м. Черкаси).
На сьогодні у школі навчається понад 380 дітей, школа розташована у декількох церковних приміщеннях, загальноосвітні заходи проводяться на третьому поверсі Св. Михайлівського храму. У навчальному процесі досвідченими викладачами використовуються сучасна аудіо та відео техніка. В школі діють численні гуртки – рукоділля, народної творчості, образотворчого мистецтва, хорового співу, різноманітні спортивні гуртки. Школа має три фортепіано і один рояль. Стало традиційним проведення загальношкільних днів здоров’я, коли вся школа виїжджає погожого дня до лісу, де відбуваються численні спортивні змагання. Було б помилкою думати, що школа припиняє свою діяльність влітку – кожного року у літніх таборах оздоровлюються 300-400 учнів недільної школи.
Думаю, що настав час уважному читачеві задати питання про джерела фінансування недільної школи. Вчителі недільної школи працюють на благодійних засадах, заробітної плати не отримують Лише не байдужі до долі Православної Церкви місцеві благодійники істотно допомагають школі.
Сьогодні багато говориться про міжконфесійну злагоду в суспільстві, співпрацю християнських Церков на ниві благодійництва і соціального служіння. Не словом, а ділом це утверджує і подає гарний приклад іншим церквам недільна школа при Св. Михайлівській парафії Житомира.
