Блог Богдана Панкевича_image

Блог Богдана Панкевича

Про дрібку дьогтю і здоровий спосіб життя.

01.03.2013, 00:11

Чудова спортивна ініціатива і репортаж про неї виглядали дуже симпатично:

http://risu.org.ua/ua/index/all_news/catholics/ugcc/51460/

http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/sport/51455/

Але щоб мати повне уявлення про подію, варто окрім текстової отримати ще й візуальну інформацію. Детальний фоторепортаж про ці змагання помістила «Українська Правда»:

http://www.pravda.com.ua/photo-video/2013/02/28/6984550/

Відгуки читачів УП досить симпатичні, в основному внаслідок пропаганди здорового способу життя і контрасту із звичною закостенілою поведінкою представників інших конфесій.

Однак в одному з дописів виявилася і «ложка дьогтю» - критика за організацію цих змагань на найдорожчому зимовому курорті України. Зрозуміло, що траси і умови там найкращі, але чи не свідчить це про надмірні витрати (а значить і про наявність значних доходів) у тих, хто мав би бути зразком стриманості та скромності? Владика Гудзяк походить із заможної американської родини і йому на Буковель є за що їздити. А як щодо інших учасників? Якщо ця поїздка і змагання були профінансовані шляхом цільового спонсорства, то про це треба відкрито сказати. Це би зняло багато підозр і зайвих питань. В теперішні часи, коли щораз частіше лунають закиди щодо корумпованості священиків, слід зважати на такі моменти.  

Маю ще одне особисте зауваження.

Ніяк не сприймаю священиків на гірськолижній трасі у довгому священичому одязі. Це спортивні змагання, чи примітивна пропаганда? А на третьому фото (із сайту УП) якийсь отець змагається в єпитрахилі. Може я не достатньо «продвинутий», але вважаю це зневагою сакрального атрибуту, обов’язкового при Літургії та вчиненні Святих Таїнств.

Якщо так далі піде, то скотимося до примітивного формату тих часів, коли Римо-католицька конфесія намагалася бути ближчою до «народу». Отці в сутанах грали на гітарах на танцях, танцювали канкан на сцені, та творили купу інших дурниць. Тепер маємо в Європі порожні церкви. Зокрема тому, що до неадекватних священиків і ходити не хочеться.

Отже, у всьому потрібне почуття міри і такту. Тоді промоція спорту, здорового способу життя і модерної ментальності священиків не буде залишати навіть дрібки несмачного осаду.