Блог Богдана Панкевича_image

Блог Богдана Панкевича

Протест

01.07.2009, 10:00

Раніше мені здавалося, що всяка гіпотеза чи теорія, котра діє на користь української нації, має сприйматися із симпатією і популяризуватися навіть тоді, коли існують певні сумніви щодо її достовірності. Позаяк українці перетерпіли дуже багато лих, а зовнішні вороги прикладали багато зусиль, щоб їх зневірити, упокорити і знищити їхню ідентичність. Тому зараз українцям потрібні дуже сильні ін’єкції оптимізму, стимулювання самоповаги і віри у свої виняткові сили.

Раніше мені здавалося, що всяка гіпотеза чи теорія, котра діє на користь української нації, має сприйматися із симпатією і популяризуватися навіть тоді, коли існують певні сумніви щодо її достовірності. Позаяк українці перетерпіли дуже багато лих, а зовнішні вороги прикладали багато зусиль, щоб їх зневірити, упокорити і знищити їхню ідентичність. Тому зараз українцям потрібні дуже сильні ін’єкції оптимізму, стимулювання самоповаги і віри у свої виняткові сили. На даному етапі історії навіть віра у певне месіанство української нації не зашкодить, оскільки лише врівноважить ефект від минулих зневаг.

Так я думав 1996 року, читаючи книжку Миро Продума «Нація золотих комірців». Щоб збільшити позитивний ефект від описаної там теорії, я купив кільканадцять примірників і пороздаровував друзям. Як часто буває, потім хтось взяв почитати мій екземпляр і не віддав.

Тому я знову купив цю книжку, перевидану у 2008 році вже під справжнім іменем автора Ігора Каганця. Це видання доповнено кількома додатками, в тому числі — витримками із його книжки «Пшениця без куколю». Я прочитав ці додатки і змінив свою колишню думку щодо українофільних теорій.

Отже, тепер моя думка така – всяка гіпотеза чи теорія, котра діє на користь української нації, має сприйматися із симпатією і популяризуватися, якщо тільки вона не спотворює Слово Боже.

Замість полемізувати з Ігорем Каганцем стосовно його теорій чи іронізувати з деяких «притягнутих за вуха» висновків, я висловлюю йому свій рішучий протест. Оскільки я прочитав його текст, то якщо не стану відкрито в обороні Імені Божого так, як я грішний і недовчений це Ім’я і Його Заповіт розумію, – то половина Каганцевого гріха стане моєю.

Як і пан Каганець, я припускаю, що Слово Боже за 2000 років зазнало різних інтерпретації та свідомих маніпуляцій. Я також сподіваюся, що колись кукіль відсіється, і ми побачимо очищене зерно автентичного Божого Заповіту. Однак на мою думку кавалерійська атака пана Каганця є не так очищенням, як профанацією.

Це дуже тонкі матерії, вони вимагають уважного і богобоязного підходу. Бо такі скандальні теорії спокушують багатьох, а відповідати на Суді Господньому прийдеться авторові. Можливо, у товаристві багатого і успішного Дена Брауна та його колег.

Я протестую проти намагань, як казав Мирослав Маринович, «видати Богові паспорт». Для справді віруючої людини не має жодного значення, якого національного походження були Богородиця та Ісус Христос. Господь приніс Новий Заповіт любові до всіх людей. Лише патологічні юдофоби можуть стверджувати, що не вірять Христу, бо він був жидом. Якщо пан Каганець розраховував допомогти цій категорії людей увірувати, то марні його зусилля – хто має в серці ненависть, той увірувати не здатний у принципі.

Наука Христа є універсальною, і джерелом її є Дух Святий. Тому вона призначена для всіх народів, і тому жодні текстові вставки чи поправки не можуть спотворити її сутність. Шукати ці навмисне здійснені зміни методами сучасних технологій можна, але не варто підтасовувати результати пошуків до наперед придуманої милої своєму серцю теорії.

А тим більше — підтверджувати тими результатами свої юдофобські комплекси меншовартості.

Хоча якщо відсіяти кукіль у самих теоріях пана Каганця, то там можна буде побачити багато цікавих ідей.