Недільне читання Євангелії – Лк. 8, 41-56:

«41 Аж ось прийшов муж, Яір на ім'я, що був старшим синагоги. Він припав до Ісусових ніг, та й став благати Його завітати до дому його.
42 Бо він мав одиначку дочку, років десь із дванадцять, і вмирала вона. А коли Він ішов, народ тиснув Його.
43 А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була, що ніхто вздоровити не міг її,
44 підійшовши ззаду, доторкнулась до краю одежі Його, і хвилі тієї спинилася їй кровотеча!
45 А Ісус запитав: Хто доторкнувся до Мене? Коли ж відмовлялися всі, то Петро відказав: Учителю, народ коло Тебе он товпиться й тисне.
46 Ісус же промовив: Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене...
47 А жінка, побачивши, що вона не втаїлась, трясучись, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала.
48 Він же промовив до неї: Дочко, твоя віра спасла тебе; іди з миром собі!
49 Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини синагоги один та й говорить: Дочка твоя вмерла, не турбуй же Вчителя!
50 Ісус же, почувши, йому відповів: Не лякайсь, тільки віруй, і буде спасена вона.
51 Прийшовши ж до дому, не пустив Він нікого з Собою ввійти, крім Петра, та Івана, та Якова, та батька дівчати, та матері.
52 А всі плакали та голосили за нею... Він же промовив: Не плачте, не вмерла вона, але спить!
53 І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.
54 А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: Дівчатко, вставай!
55 І вернувся їй дух, і хвилі тієї вона ожила... І звелів дать їй їсти.
56 І здивувались батьки її. А Він наказав їм нікому не розповідати, що сталось.»

Основні думки:

• Стан, коли ми відчуваємо Ісуса і довіряємо Йому, повʼязаний з пошуками Бога, а також з випробуваннями в житті людини.
• За тлумаченням духовидців дочка Яіра – це душа людини, душа яка помирає і перебуває в немочі.
• Тому у коліноприклонній молитві припадаймо до Господа і просімо зцілення нашої душі.
• «Вже не я живу, а живе Христос в мені», – каже апостол Павло у посланні до Галатів. Запросімо Христа у своє життя.
• Кровоточива жінка – частина людства, яка сама надбала свої гріхи, дочка Яіра - гріхи, які нам передані від наших попередників.
• Кожна людина, котра не з Богом – втрачає своє життя.
• Кровоточива жінка зцілюється, бо отримує доступ до Вічного Джерела Життя.
• Ісус тратиться на нас. Також молитвенники, молячись за іншу людини, виснажуються.
• «Молитись за ближнього - це кров проливати.» (Старець Силуан Афонський)
• Ісус хоче від нас сміливості, щоб ми були особистостями вірними Йому.
• Господь зцілює вірою, надією і любовʼю.
• Кожна душа християнська не помирає, але засинає, забирається на лоно Авраама.
• В Бога всі живі! Памʼятаймо це.
• Дух, душа і тіло – сутність людини.
• Щоб бути «живими» – людям потрібне Причастя.

Якщо у вас виникли запитання, коментарі — можете залишати тут нижче або у соціальній мережі на моїй сторінці.