Рецензія на освітній онлайн-курс Відкритого Православного університету Святої Софії-Премудрості «Класика і сучасність в богослов’ї», автор - архім. Кирило (Говорун)
Християнам, які живуть на пострадянському просторі та виховані на класичній православній догматиці, іноді може здатися, що догматика – це щось схоже на монолітні монументи: вони мовчазні, нерухомі, і їх помічають лише тоді, якщо якийсь схильний до самореклами неформал учинить на тлі монумента екзотичні речі. Натомість є й інший підхід: основні богословські принципи або догмати – це такі витончені, ажурні форми релігійної свідомості, які допомагають «налаштувати» наш розум на правильне богословське мислення.
Розмисел, розмірковування у просторі теології – насмілюся на таку характеристику – передбачає поєднання раціо, естетики і духовно-моральної інтуїції. Ось чому таку творчу діяльність може вести далеко не кожен – має бути певний естетичний смак. Але, якщо вдасться ступити на перший щабель – увійти в систему відповідних філософських і теологічних категорій – можна відчути духовне піднесення і насолоду від того, що Афанасій Александрійський, каппадокійці чи Максим Сповідник – це не Альфа Центавра, і не церковна археологія, а живе і актуальне в сучасній Церкві.
Отже, передивляючись відеокурс, ми можемо відчути стиль мислення сучасного богослова, нашого з вами земляка, який творчо і вільно перебуває на передньому краї світової богословської думки. Мова йде про архімандрита Кирила Говоруна, який, працюючи як викладач богословських дисциплін в Лос-Анджелесі та у Києві, знаходиться в дискурсі англомовного, грекомовного та слов’янськомовного богослов’я усіх, як видається материків і континентів (географію подорожей отця Кирила ви можете побачити з його профілю у Фейсбук).
Для слухачів о. Кирила, напевно, стане цікаво – як йому вдається у, здавалось би, суто гуманітарній сфері, берегти точність формулювань і строгість мислення? Можливо, має значення і те, що він, як свідчить учена біографія, починав як фізик-теоретик…
Перейдемо до змісту та принципів он-лайн курсу о. Кирила Говоруна. Зразу треба сказати, що структура у вигляді логічного ряду з семи лекцій вказує на освітню мету курсу. Тобто, представлений відеоряд можна вважати послідовно викладеним навчальним спецкурсом. Дійсно, Відкритий Православний університет Святої Софії-Премудрості планує близьким часом зробити його частиною власного навчального плану. І тоді ті, хто бажає пройти апґрейд у своїй богословській освіті (чи у своєму світобаченні), зможуть відчути цінність та втіху від системного навчання.
Як сучасну особливість викладу відзначимо те, що автор з легкістю знайомить слухача з потужними інструментами сучасної богословської думки. Ці інструменти – філософські категорії аналізу змісту об’єктів та складних систем. З одного боку, ці категорії давні, як ровесники європейської культури – адже їх почав застосовувати ще Аристотель. З іншого боку, це не музейні експонати – вони і зараз актуальні. Говорун дохідливо пояснює, наскільки ефективно працює аналітика розпізнавання загального і часткового, розділення та розрізнення, природи та іпостасі. Важливим є акцент на тому, що розвиток догматики – це не абстрактні, спекулятивні міркування, а умова догматично перевіреного розуміння, що є спасіння, сотеріологія. Автор детально розглядає, як пошкодження тої чи іншої догматичної формули (часто з благих міркувань) відразу приводить до втрати основної істини боговтілення – воскресіння та спасіння людини в усій повноті її людськості.
Кожна основна тема (яких всього сім) складається з трьох відеороликів. Практично всі теми, а особливо, починаючи з третьої («Проблеми христології») – це не просто переказ того, про що диспутували богослови давнини, а запрошення до актуального переживання змісту. Автор декілька разів наголошує на тому, що живе церковне Передання має на увазі необхідність кожному поколінню переживати по-новому догмати, напрацьовані багато століть назад. І духовний шлях особистості означає, що мені варто постійно визначати в собі – яке моє розуміння троїчності, боговтілення або церковності, та їх вплив на вектор моїх духовних зусиль.
Ще хотів би відзначити два моменти, які особливі для цього курсу. По-перше, курс «Класика і сучасність в богослов’ї», як на мене, лежить поза системою координат «консерватизм-лібералізм». Не секрет ні для кого, що зараз у світовому Православ’ї є два крила: консервативна ідеологія «скреп», яка опирається на політичний та фінансовий ресурс Росії, і альтернативне світобачення, яке реалізує та богословська спільнота в помісних православних церквах, яка не хоче, щоб Православ’я зводилося до ролі релігійної компоненти «русского міра». Архім. Кирило прямо не торкається цієї дилеми, але, вважаю, що відеокурс не дає ніяких підстав для того, щоб дорікнути автора в якійсь ідеологічності – чи як ухил у бік консерватизму, чи в полеміку з ним. Більше того, у п’ятій темі він дає блискуче пояснення того, як у Новий час у Церкві з’являється у різних виглядах, і політична, і національна ідеологія, яка при тому не властива суті церковного вчення. І все ж (це другий важливий момент) автор у розділах, присвячених еклесіології (вченню про Церкву) торкається проблем світового Православ’я, зокрема тих, які явно або у підтексті фігурували в контексті Всеправославного собору на Криті у 2016 р. Говорун виразно розкриває проблему національного виміру в церковній свідомості та представляє оригінальні міркування з приводу поєднання універсального та помісного начала в Церкві. Ці міркування, вважаємо, є актуальними не лише для українського контексту (тому цей курс викладено російською, хоча в освітній програмі нашого університету передбачені й україномовні курси).
Отже, хто слухатиме – не пошкодує. Додам іще, що даний онлайн-курс – лише один із десяти, запланованих у просвітницькій та освітній програмі Відкритого Православного університету. Все лише починається :) .
Посилання на відеокурс на освітньому каналі Відкритого Православного університету:
https://www.youtube.com/playlist?list=PLmspJar88EIOHo4blbI0J362EKWBzQflL
Протоієрей Богдан Огульчанський,
Учений секретар Відкритого Православного університету Святої Софії-Премудрості.