Кожна людина, яка грішить, робить те саме, що тітоньки з "Фемен". Зневажають Бога та глумляться над хрестом Христовим. Я - зовсім не безбожник, але не вважаю, що мої релігійні почуття образив цей прикрий інцидент. До речі, мої релігійні почуття може образити тільки мій власний гріх. А от усе те, що нині звикли вважати "образою релігійних почуттів", можна назвати псевдоцерковною гординею. Нею "хворіє" навіть диявол.
Звісно, я аж ніяк не виправдовую тих повій із "Фемен", які спиляли хрест. В цьому контексті подібний вчинок взагалі виходить за межі здорового глузду. Коментуючи цю подію, хотів би всім відому історію, що багатьом уже набридла, повернути у дещо інше русло. Немає нічого банальнішого за заклеймування у гнівній статті і тих дуреп, які показово хрестяться на камеру і беруть пилу до рук, і тих аморфних журналістів, які не втручаються у процес та все це цинічно фільмують, шукаючи чергову сенсацію для своїх ЗМІ. Але, як повчав мене в духовній академії один смішний викладач, треба завжди думати не банально, а христологічно. То ж прислухаємося до його поради.
Кожна людина, яка грішить, робить те саме, що тітоньки з "Фемен". Зневажають Бога та глумляться над хрестом Христовим. Я - зовсім не безбожник, але не вважаю, що мої релігійні почуття образив цей прикрий інцидент. До речі, мої релігійні почуття може образити тільки мій власний гріх. А от усе те, що нині звикли вважати "образою релігійних почуттів", можна назвати псевдоцерковною гординею. Нею "хворіє" навіть диявол.
У згаданій вище акції я дійсно не бачу нічого оригінального. Таке робить кожен, коли за ним не підглядають. Ми поводимося так, наче ніякого Бога немає. Як християнину мені щиро шкода тих нещасних жіночок, які направду не розуміли, що накоїли. Адже не хрест вони пиляли, а свої душі. А ще я жахаюся іншого - того настрою, з яким підходять до справи люди з метою самопіару. Це ж, якщо вони сьогодні здатні використовувати для самореклами святиню, то чого можна чекати в майбутньому? Якщо для них Бога немає, то одразу все стало дозволеним? Та навряд, що це так.
Ось у нас на Тернопільщині нещодавно відбулася подія не менш цинічна і богопротивна, але про неї чомусь не так активно "шуміли" ЗМІ. А дарма. Зараз розповім.
Усі ви чули про Зарваницю. Загалом, це нічим непримітне село на Теребовлянській землі. Єдиний яскравий епізод у його історії – явлення Богородиці православним монахам. З плином часу історія села все більше обростала легендами, а з переходом місцевих християнських святинь греко-католикам Зарваниця стала справжнісінькою уніатською Меккою. Стежачи за «зарваницьким ажіотажем», складається враження, що за своїм значенням це село вже дуже скоро переплюне не лише районний, але й обласний центр. Ходити в Зарваницю тепер не тільки почесно, модно, але й загальнообов’язково. Ви не повірите, але офіційно церковною владою УГКЦ складаються детальні «Розпорядки» з вказівками, хто і коли має туди прибути на молитву. І не дай Господи вам щось сплутати. Але зараз я не про це.
Відвідати Зарваницю нині стало особливо важливо політикам. Де, як не тут, можна показати свою кандидатську пику такій величезній кількості фанатично налаштованих людей? Біда лише в тому, що політиків багато, і всі вони мають різний статус. Одні - з правлячої влади, інші - з опозиції. Одні – гості з минулого. Інші ж наївно претендують на майбутнє. Тому навіть хитрі греко-католицькі ієрархи часто не можуть собі дати ради і визначити, кого ж з політиків покликати на сцену, а кого залишити серед електорату мокнути під дощем. Ось кажуть, що цього року у Зарваниці було не менше як півтора десятка кандидатів. Справжній вам політпарад.
Але хіба вони всі прийшли туди молитися? А чи хоч один з них після ретельного говіння сповідався-причащався? Беручи до уваги те, що деякі політики завжди в миру були православними, а інші – атеїстами, я не надто вірю у їхню побожність.
Натомість кожен з них не забуває сфотографуватися на фоні тамтешніх храмів, похвалитися своєю участю у відбудові зарваницьких святинь ( нині там будують лише готельні комплекси), роздаючи тисячі календариків і постерів, та, розставляючи вздовж доріг власні біг-морди на зарваницьку тематику. На відміну від учасниць "Фемен" наші політики – брудніші від повій. І як християнин, знаю, що їм точно не проститься гріх богохульства.
Те, що було вчинене свідомо, вимагає особливого покарання. Депутатський мандат позбавляє відповідальності на землі, але не на Небесах. Тож, якщо у тупості блудних дівиць ніхто не сумнівався раніше, а тепер у цьому всі просто впевнені, то про тупість депутатів я говорив би дуже акуратно. Навіть найдурніший з них свого часу зумів обвести навколо пальця не одну тисячу своїх виборців. Особливо тоді, коли міняв кіло гречки на людську гідність. Наші депутати – це образ такого собі злого генія, який не гидуючи нічим, здатен навіть на богохульство, заради крісла в якійсь там «Раді». Свій гріх кандидати робили цілком свідомо.
Я вірю в те, що Бог простить учасницям "Фемен" гріх дурості набагато швидше, аніж гріх уявної мудрості нашим дорогим і побожним депутатам. Бо кожен, хто спекулює на вірі і особистих стосунках з Богом, робить те саме, що жінка, яка спиляла святий Хрест - єдину можливість власного спасіння. Звісно, що цим постом я навіть не сподіваюся достукатись до скам’янілих сердець депутатів. Це навряд чи можливо. Навпаки, я лиш скромно відкриваю очі виборців на те, за кого не треба голосувати. Люди, які прагнуть використати Бога і Церкву у власній виборчій кампанії, насправді не мають у собі нічого святого. Навіть не йдеться про елементарну совіть та порядність. Будь ласка, ніколи не голосуйте за них, якщо бажаєте добра Україні і хочете реально допомогти Церкві.
У Біблії написано, що Христос повіям прощав, а законників засудив. Не забувайте про це, коли захочете в черговий раз кинути каменем у ту, яка руйнувала хреста. Краще погляньте довкола. Там таких - мільйони. А ще краще : купіть собі дзеркало. Там часто показують спражнього винуватця всіх ваших проблем. Цілком ймовірно, що особа, яку ви там побачите, рубала святий Хрест більшу частину свого життя. Тільки чомусь у цьому нікому так і не змогла признатись. Навіть самій собі.
Дякую за увагу. Щасти вам.