"Любомир любив мир”, - ледве стримуючи сльози, по-синівському просто сказав у своєму зверненні до журналістів Блаженніший Святослав.
"Любомир любив мир”, - ледве стримуючи сльози, по-синівському просто сказав у своєму зверненні до журналістів Блаженніший Святослав. Спокій, мир, тепло - це ключові слова, які відчитуються у всіх спогадах, які зараз з’являються в медіа, соціальних мережах та в серцях сотень тисяч людей, які зараз прощаються з Патріархом Любомиром. Блаженніший Любомир як добрий фахівець SEO міцно прописав ці слова у всіх дотичних до нього текстах. І похоронні відправи за спочилим кардиналом, великим пастирем пронизують ці відчуття. Можливо, є якісь внутрішні непорозуміння, що стосуються організації такої величезної події, але зовнішньо цього непомітно: прощання з владикою Любомиром є світлою подією, яке об’єднує зараз як і він об’єднував.
Про свій “мирний похорон” він подбав ще шість років тому, відійшовши від управління УГКЦ, віддавши владу, яку за правом міг тримати до кінця життя. Цинічні, зазвичай, журналісти закінчили прес-конференцію з приводу зречення довгими оплесками. Вони дивувалися і захоплювалися цим кроком - цей слабкий старець продемонстрував нечувану силу.
І як обіцяв, владика Любомир не відійшов від справ, ці роки був наставником для свого наступника, хоча ми жодного разу публічно не почули жодного коментаря щодо нового патріарха і його дій чи слів. Проте сльози молодого Патріарха яскраво показали, наскільки важливою була роль Блаженнішого Любомира. Він мудрістю і добротою заповнив теми, на які часто не могли говорити церковні єрархи, бо їх слова сприйняли б у прив’язці до посади, офіційно, як навчання і слово церковного проводу. А Блаженніший Любомир сміливо говорив, віддано писав, жертвенно багато їздив і зустрічався сотнями, тисячами і навіть мільйоном… на Майдані, для якого він став голосом мудрості і розради.
Відійшовши, але одночасно залишившись, патріарх Любомир допоміг усім нам так спокійно і мирно, не відволікаючись на суєту, пережити його фізичний відхід. Ми не думаємо про список папабілів, не вглядаємося в обличчя єпископів, щоб зрозуміти, хто може бути кандидатом і хто за кого голосуватиме, не ставимо ставки на наступника, не переживаємо чи буде він розвивати спадщину.
Усе це ми знаємо. Той, хто любив мир, потурбувався, щоб і у ці дні свого переходу нам його забезпечити.