Кіріл Фролов написав в своєму блозі http://kirillfrolov.livejournal.com/1227378.html

"Как стало известно, на пост главы украинской униатской церкви претендуют следующие лица

Иван Мартыняк- митрополит Перемышльский. Известен тем, что осудил «ОУН-УПА»

Архиепископ Игорь Возняк. Он близок к ушедшему на покой главе УГКЦ Любомиру Гузару, который, как известно, является ставленником «американо-галицийской партии»

Викарий киевской епархии епископ Иосиф Милян-из «катакомбников», его характеризиуют как человека боле- менее умеренных взглядов

Богдан Дзюрах- львовской куриальный епископ. Считается активным сторонником униатского «миссионерского наступления» на Восток.

Священник Борис Гудзяк ректор львовского католического университета- один из организаторов последнего «майдана предпринимателей» против правительства Азарова, присылал автобусы со студентами, гражданин США, близок Тимошенко, сторонник активного «натиска на Восток»

Епископ Лондонский Глеб Ланчина гражданин США, естественно, за «натиск на Восток».

Псевдо-експерт попав "пальцем у небо", не знаючи головних характеристик зазначених осіб.

Отже, в УГКЦ немає ніяких партій, і все це бред про те, що хтось засудив ОУН-УПА, а хтось працює на американців. Це взагалі "ніже плінтуса", а не думка аналітика.

Ігор Возняк - молитовник. Це повторення ситуації із Любомиром Гузаром. І цілому дуже непогано, але УГКЦ потребує нового якісного кроку у своєму розвитку.

Йосиф Мілян. Занадто довіряє людям. Гліб Лонгчина - навпаки занадто обережний.

Крім того, Гліб Лонгчина - інтелектуал.

Богдан Дзюрах - це Іван-Павло Другий в УГКЦ. Живий пастир та інтелектуал, активний, але обережний.

Борис Гудзяк. Людина із найбільший інтелектуальним потенціалом не лише в УГКЦ, але і в усій українській еліті. Може бути і дуже гарним пастирем для всієї церкви.

Отже, в цілому розклад саме такий.

І все це має відношення до внутрішнього розвитку УГКЦ, але не до "експансії" та "боротьби партій". Навпаки УГКЦ під катком РУського світу треба буде ВИЖИВАТИ і тут потібний або свій Іван-Павло, або новий Шептицький. Але перевага УГКЦ - в соборності. І свій Іван-Павло (Дзюрах) і свій Шептицький (Гудзяк) будуть працювати на УГКЦ навіть якщо не вони будуть предстоятелями. Соборність цієї Церкви - запорука її майбутнього!