Сталося те, що важко було уявити ще п’ять-десять років тому. До Канади для участі в програмі вшанування Митрополита Андрея Шептицького приїхала більша частина Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій.
Я добре усвідомлюю, що подана нижче інформація є застарілою: хвиля буремних українських новин уже покотилася далі. Але оскільки головною моєю метою є не репортаж, а подяка, я все-таки розміщу на своєму блогові цю статтю.
Сталося те, що важко було уявити ще п’ять-десять років тому. До Канади для участі в програмі вшанування Митрополита Андрея Шептицького приїхала більша частина Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій. У пресових повідомленнях, як правило, оминали детальний перелік української делегації, адже вона таки величенька. Проте це несправедливо хоча би щодо протестантських учасників, яких «узагальнювали» під розмитою категорією «представники протестантських Церков».
Отож я не полінуюся таки перелічити всіх: Патріарх Київський і всієї Руси-України УПЦ КП Філарет (Денисенко), Патріарх Києво-Галицький УГКЦ Святослав (Шевчук), керуючий справами РКЦ в Україні єпископ Маркіян Трофим’як, митрополит УАПЦ Мефодій (Кудряков), головний рабин Києва та України Яков дов Блайх, голова Всеукраїнського об’єднання Церков євангельських християн-баптистів В’ячеслав Нестерук, президент Всеукраїнського союзу Церков християн віри євангельської – п’ятидесятників Михайло Паночко, старший єпископ Української християнської євангельської Церкви Леонід Падун; старший єпископ Союзу вільних Церков християн євангельської віри України Василь Райчинець, президент Української уніонної конференції Церкви адвентистів сьомого дня Віктор Алексєєнко, муфтій України, голова Духовного управління мусульман України шейх Ахмед Тамім; президент Українського біблійного товариства Григорій Комендант, секретар Священного Синоду УПЦ КП архиєпископ Євстратій (Зоря), юридичний радник головного рабина м. Києва та України і Єврейської конфедерації України Геннадій Білорицький, голова Правління ГО «Інститут релігійної свободи» Олександр Заєць, керівник Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ митр. прот. Олекса Петрів, вик. директор ГО «Інститут релігійної свободи» Максим Васін та перший заст. генерального секретаря Українського біблійного товариства Анатолій Райчинець.
З боку УПЦ (МП) було заявлено участь прот. Миколи Данилевича, проте з невідомих причин до Канади він не вирушив.
Одним із головних ініціаторів цієї поїздки був ребе Яков дов Блайх, тоді як головний організатор вшанування Митрополита Андрея – міжнародна ініціатива «Українсько-єврейська зустріч». Лоґо цього товариства звучить так: «Наші історії одна без одної є неповними». А до його здобутків належить, зокрема, проведення низки міжнародних конференцій у Торонто (2008), Зальцбурзі (2009), Оксфорді (2009), Єрусалимі (2010) та Берліні (2011).
Цього року симпозіум «Етичні дії в екстремальних умовах» було проведено в Оттаві на базі Інституту східнохристиянських студій ім. Митрополита Андрея Шептицького при Університеті св. Павла. Його учасниками були Блаженніший Святослав (Шевчук), Рав Яков дов Блайх, голова ради «Українсько-єврейської зустрічі» Джеймс Темерті, професор Інституту східнохристиянських студій ім. Митрополита Андрея Шептицького при Університеті св. Павла митр. прот. д-р Петро Ґаладза, професор історії та політології Торонтського університету Павло Роберт Маґочій, науковий співробітник Інституту історичних досліджень ЛНУ ім. Івана Франка д-р Ліліяна Гентош, професор Інституту східнохристиянських студій ім. Митрополита Андрея Шептицького при Університеті св. Павла о. д-р Андрій Чировський та автор цих рядків.
У залі панувала надзвичайно тепла атмосфера. З боку як доповідачів, так і присутніх слухачів виразно відчувалося, що прослава Митрополита Андрея Шептицького є справою давно очікуваною, бажаною і вимоленою. Слухацька авдиторія в етнічному сенсі була мішаною: етнічні українці сусідували з євреями, а поміж ними око виділяло інонаціональну канадійську професуру, яку привабило інтригуюче гасло симпозіуму.
Проте в політичному та медійному сенсі чи не найбільш значущим було виголошення ухвали нижньої палати – Палати громад – Канадського парламенту щодо вшанування Митрополита Андрея Шептицького, діяльність якого під час Другої світової війни вона одноголосно визнала прикладом «відданости основним правам людини». Англомовний і франкофонний відеозапис цього звернення можна переглянути на Ю-Тьюбі (український переклад). Цю пропозицію вніс до парламенту міністр громадянства, імміґрації і багатокультурности Канади Джейсон Кенні.
Запис варто переглянути навіть у тому випадку, коли не знаєш жодної зі згаданих мов. Українцям корисно буде переконатися, якого успіху вони досягають (і могли б досягти в майбутньому), коли виступають здружено й однодумно. Дивлячись, як тепло вітають канадські парламентарі представницьку українську делегацію, мені згадувався значущий момент для України, коли таке ж гроно релігійних діячів стояло на Майдані, спільно обстоюючи громадянські права та гідність людей.
За словами Якова дов Блайха, «пам’ять про Шептицького є надихаючою та об’єднувальною силою для всієї ради релігійних лідерів. Ми вшановуємо не лише особу, а й те, про що свідчить його життя. Коли якась особа зважується пройти через самопожертву, це стає святістю для всього людства».
Їхня одностайність знімала будь-які дипломатичні сумніви, ось чому українську делегацію офіційно прийняв Прем’єр-міністр Канади Стівен Гарпер. А на офіційному прийомі в готелі Фермон Шато Лур’є було чимало державних діячів Канади: сенатори Рейнел Андрейчук та Лінда Фрум, голова парламентського Комітету національної безпеки Джеймс Безан (до речі, українець за походженням, що не забуває про свій рід), парламентарі Марк Адлєр, Владіслав Лізон та інші. Окреме слово про Митрополита Андрея виголосив той самий міністр Джейсон Кенні, який і вніс у парламент проект згаданої резолюції. Він також запевнив присутніх, що Уряд Канади має намір підтримувати ініціативу «Українсько-єврейська зустріч».
Виступаючи на одній із зустрічей від імені єврейської громади, член Ради директорів Інціативи «Українсько-єврейська зустріч» Берел Родел висловив переконання, що добро, вчинене людиною, має бути пошановане за будь-яких обставин. Ту саму думку висловили і троє врятованих Шептицьким євреїв – Ліліана Польман-Штерн, Леон Хамейдес та Одед Амарант, – яких було знято у документальному фільмі про порятунок євреїв Митрополитом Андреєм у часи Другої світової війни, створеному за ініціативою «Українсько-єврейської зустрічі». Я переконаний, що невдовзі цей фільм з’явиться і на екранах України.
До речі, проф. Леон Хамейдес зі своєю дружиною був учасником програми і не втомлювався повторювати, що Митрополит Шептицький врятував не лише його, а й численних його дітей, внуків і правнуків, які інакше не могли б з’явитися на світ.
Програма перебування делегації ВРЦіРО містила багато інших важливих зустрічей у Канаді, а тоді і в США. Мені ж би хотілось завершити свою коротку розповідь словами великої вдячності усім учасникам цієї поїздки за їхню добру волю. Особливо це стосується, звичайно ж, представників інших Церков та релігійних організацій помимо Української Греко-Католицької Церкви – Церкви самого Митрополита Андрея. Для нас усіх було надзвичайно важливо, що своїм солідарним ушануванням етичних діянь Митрополита Шептицького вони перекреслили довготривалу традицію його ідеологічного шельмування та вписали важливу сторінку в історії України.