5 жовтня в Інтернеті з’явилося відео почаєвських семінаристів з московського патріархату, в якому вони намагалися вкотре довести аудиторії, що вони ніякі не тушки, а мученики за віру.
Ми з вами живемо в страшні часи підміни понять.
Одні політики витрачають мільйони на рекламу про свій патріотизм, у той час як ці неймовірні суми могли б добряче допомогти нашим хлопцям на сході.
Інші “патріоти”, замість того, щоб навести лад у своєму під’їзді чи на кухні, а найперше – в своєму серці, замість того, щоб щось уже нарешті робити, а не просто базікати – шукають винними у своїх бідах Президента та Прем’єра, Верховну раду та всіх, кого можуть згадати.
Звісно, винні всі крім Росії, яка вже скільки часу веде з нами повноцінну війну. Вона ж тут зовсім непричетна. А найбільше винен Порошенко, який не продав свій завод із цукерками. Але ж обіцяв!
5 жовтня в Інтернеті з’явилося відео почаєвських семінаристів з московського патріархату, в якому вони намагалися вкотре довести аудиторії, що вони ніякі не тушки, а мученики за віру.
Пригадаю, 21 вересня шість автобусів цих благочестивих церковнослужителів, одягнутих у кросівки, джинси та спортивну форму, прибули до Катеринівки – невеличкого села на Кременеччині з конкретним завданням: вчинити криваву провокацію, яка б давала потрібну картинку для проросійських ЗМІ та спостерігачів ОБСЄ. Безперечно, їхали вони туди з камерами та журналістами.
Завдання в юнаків було дуже простим. Вони їхали в село для того, щоб викинути з храму віруючих Київського Патріархату, які, підкреслю, на той час уже мали повне право там бути. Відповідно до наявних документів, які отримали перед цим від місцевої влади, після багатьох місяців митарств та молитов під дощем.
Не хочу ображати нікого з цих персонажів на відео. По їхніх лицях, не спотворених інтелектом, цілком можна припустити, що вони й досі не знають справжньої мети свого перебування там. Їх просто послало на бойове завдання вищестояще начальство, сформулювавши без зайвих пояснень конкретне послушаніє – захищати храм від раскольніків, хунти і правого сєктора. Свята простота! Що з них візьмеш?
Але, не подумайте нічого поганого. Майбутній священик московського патріархату саме таким повинен бути: придуркуватим на вигляд, не ставити зайвих питань, але бути готовим виконувати будь-яку забаганку свого архієрея, не сильно заглиблюючись у її зміст. Послушаніє воно ж вище посту та молитви. Можливо, саме тому в МП так багато гомосексуалістів? Але, не буду відходити від основної теми.
Так ось, цим юнакам навіяли, що вони виконують якусь дуже важливу місію. Символічну. От, знаєте, як вихід священика з Євангелієм на Літургії символізує вихід Христа на проповідь? Десь так само й цим нещасним семінаристам, втовкмачили в їхні пресвітлі голови, що бійка в Катеринівці та намагання викинути віруючих Київського Патріархату з храму в духовному вимірі (а для семінаристів існує лише такий), означає саме боротьбу світла проти темряви.
Воїстину, немає нічого більш благочестивого, як боротьба істинного православ’я, нехай воно навіть буде з кулаками, проти самозваного та невизнаного всім світом розколу. Як це буде добре, коли надавати розкольникам пару стусанів! За віру та святе канонічне Православіє! Добре діло, чи не так? А що, коли розкольники будуть захищатися? Що, коли треба буде самим боронитися від розкольників? Хіба ж вони зможуть використати фізичну силу проти невинних паломників, які за покликом гарячого та небайдужого серця приїхали підтримати своїх одновірців у біді?
Серед інших юнаків, особливо хочу виділити Павла Терновецького, який воював на сході. Він на відео особливо підкреслив свій патріотизм.
Ви говорите, що захищали Україну. Запитаю одне: від кого? Від кого ви боронили наші кордони? Чи не від своїх одновірців із РПЦ, які захотіли похазяйнувати у нашому домі, витерли з лиця землі дві області України та принесли нам тисячі смертей? Патріоти своєї держави не будуть молитися російською мовою за безбожника Кирила, якому ви маєте радість поцілувати десницю з годинником на ній за 35 тисяч євро. Але на руках цього праведника не тільки годинник, ціною в кілька врятованих життів дітей і дорослих. На цих руках кров тисяч українців, які знайшли гідність не прогнутися під московське ярмо.
Павле! Ви звертаєтесь до пана Юраша просячи подивитися вам у очі, як чоловік чоловіку. Цими ж словами я запрошую вас поїхати зі мною на наступну зустріч із родинами загиблих у АТО героїв. Як духівник цих родин я, разом із іншими волонтерами, опікуємося уже 67 сім’ями на одній лише Тернопільщині. На жаль, кількість наших втрат лише зростає. Тож подивіться, як чоловік в очі не Юрашу, а тим осиротілим діточкам, тим зчорнілим від горя матерям і вдовам, від яких ваші члени канонічної церкви забрали найдорожче.
Чи може ви захочете розповісти про свій патріотизм моєму другу-кіборгу Сергію, який захищаючи Донецький аеропорт залишився один-єдиний живим із усієї бригади? Інших убивали та дорізували ваші канонічні одновірці. Не важко вам було воювати на боці “хунти”?
Війна проти нашого народу триває. За сумною іронією долі, а може й не випадково, весь світ дізнається про наші Катеринівки. Одна в Марїнському районі Донецької області стала символом страшного Голодомору 1932-33 років. Друга – в Луганській області – стала місцем важких боїв українських героїв із окупантами. Кілька разів на полі брані, неподалік Катеринівки виходили наші бійці. Не всі тоді повернулися живими. А нині, третя Катеринівка, привертає увагу до себе всього світу вже, як поле для чергової церковної провокації російських спецслужб.
І знаєте, хочеться з надією сказати кожному: морили нас голодом, але не заморили. Стріляли нас «Градами» – але ми вижили. Не дають нам молитися на рідній землі рідною мовою, але ми все одно переможемо. Правда на нашому боці.
Р.s. Гавкіт проросійських ЗМІ про побитих Катеринівських паломників лунав так голосно, що ми вже й не сподівалися побачити їх живими та придатними до служіння Церкві. Правда, на відео всі вони були в доброму здоров’ї, ще й звеличезним запалом далі рвалися до бою та мучеництва. Їх так били «правосєки», що жодного синця не було видно! Як людина старша по віку, та й по сану теж, хочу застерегти їх від страшного гріха брехні. Окрім того, нагадаю, що між мучеництвом та ідіотизмом величезна різниця.
Назву вашого відео: «Ми потерпіли за віру. І зробимо це знову, якщо буде потрібно» насправді потрібно читати як: «Ми взяли участь в одній провокації, але зробимо це знову, якщо прийде вказівка з Москви».
Не обманюйте самі себе. Ваш злочин не в тому, що ви православні, а в тому, що ви сепаратисти та зрадники своїх благочестивих отців і матерів та рідної землі. Зрозумійте це, та перестаньте брехати людям. Усе має свої межі. Московська брехня українцям – тим більше! Надто дорогою ціною далася нам правда, щоб нині від неї так легко відмовлятися.
Священик Євген Заплетнюк. м.Тернопіль
// bogoslov.org