По случаю 80-й годовщины Волынской трагедии епископы Украинской Греко-Католической Церкви, Мукачевской греко-католической епархии и Конференции римо-католических епископов Украины обнародовали совместное обращение.
Главный посыл обращения: «Мы молимся и просим, чтобы все, кто еще носит в своем сердце раны ужасов тех событий, открылись освобождающему и лечащему действию прощения, чтобы разорвать оковы ненависти и жажды мести. Во время, когда в нашей стране продолжается война, народ Украины испытывает большую и действительно братскую помощь и поддержку от польского народа. Эта помощь очень сильно сблизила, можно даже сказать в определенном смысле породнила нас». Обращение распространил Депарамент информации УГКЦ.
Далее подаем текст Обращения на языке оригинала
ЗВЕРНЕННЯ
Будьте милосердними, як ваш Отець милосердний (Лк. 6, 36)
Ми, католицькі єпископи України, згадуючи трагічні події вісімдесятилітньої давності, які сталися на Волині, хочемо бути милосердними як Отець Небесний Милосердний. Він дав нам Свого Сина не для того, щоби судити нас, але щоби визволити нас із в’язниці наших гріхів та лікувати наші зранені серця.
Також ми згадуємо доленосні дії, котрі стали великим кроком до примирення польського та українського народів, коли у червні 2005 року був оприлюднений спільний лист Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви та Конференції єпископів Польщі, в якому обидві сторони сказали слова: «Прощаємо та просимо прощення!». Згодом, у 2013 році була підписана спільна декларація прощення і примирення між католицькими церквами Польщі та України. Ці історичні кроки надихають нас сьогодні до пошуку не лише історичної правди, але й подальшого покаяння, пробачення, милосердя, братерства, співчуття, допомоги і любові один до одного.
Ми свідомі глибини ран, які завдані жорстокими актами насильства минулого, а водночас бачимо, що вони ще потребують подальшого зцілення, щоби вже не руйнували не тільки нас, а й наступні покоління. Бо коли наші рани кровоточать, то ми не маємо сил любити і тому часто продовжуємо кривдити один одного.
Всі активні учасники тієї жорстокої і болісної події вже постали перед справедливим Божим судом і отримали те, на що вони заслуговували. Про їхню долю ми дізнаємось тоді, коли самі предстанемо перед Суддею всіх часів.
Бог прагне, щоб ми любили один одного, як Христос полюбив нас. Він у своєму милосерді, дає нам усі засоби для нашого спасіння та зцілення. Тому для нас це час для того, щоби ми, прийнявши милосердя, були також милосердними.
Сьогодні, ми молимося та просимо, щоб усі, хто ще носить у своєму серці рани жахіть тих подій, відкрилися на визволяючу та лікуючу дію прощення, щоби розірвавши кайдани ненависті та жаги помсти, досвідчили свободу Пасхальної радості Христов 80-ту річницю Волинської трагедії, ми молимося та просимо, щоб усі, хто ще носить у своої Перемоги. Адже коли шукаємо справедливості без милосердя та без Правди, Котрою є для нас Ісус Христос, ми і надалі даємо місце для дії ворога; бо один у нас справжній ворог — це той, хто розділяє і роз’єднує, батько брехні, званий дияволом і сатаною, що зводить вселенну (пор. Одкр 12,9–10).
У цьому часі, коли в нашій країні триває війна, народ України досвідчує велику і справді братерську допомогу та підтримку від польського народу. Ця допомога дуже сильно зблизила, можна навіть сказати — у певному сенсі поріднила нас. Тож взиваймо разом до Божого Милосердя: «заради Його тяжких страждань, будь милосердним до нас і усього світу», зціли рани наших сердець, навчи нас прощати та просити прощення, як вчив нас Христос.
Господи, Ти будь нашою справедливістю, якої людське серце не в змозі досягти.
Господи, Ти будь нашим Миром!
І нехай Дух миру, Дух Христа Воскреслого запанує у наших серцях! Амінь.
† Ніл Лущак,