Львівський міський голова Андрій Садовий на своєму брифінгу запевнив, що тримає під жорстким контролем питання встановлення у Харкові меморіальної дошки на честь Патріарха Йосипа, яку нещодавно по-варварському демонтували на вимогу однієї маргінальної громадської організації. При цьому мер Львова розповів, що мав з цього приводу розмову із міським головою Харкова та губернатором області, які, начебто, підтримують цю благородну справу. Зрештою, реставраційні роботи відбуваються на кошти львів'ян, для яких Йосип Сліпий був, є і залишатиметься духовним і моральним авторитетом.
Заява А. Садового, на перший погляд, вселяє надію, що дошка на честь Патріарха УГКЦ таки буде відновлена у Харкові. І все ж існують підстави для сумнівів. Справді, ЗМІ повідомили, що Харківська міська комісія з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища ухвалила рішення про відновлення пам’ятної дошки Патріарху УГКЦ Йосипу Сліпому за адресою м. Харків, вул. Малиновського, 5. Проте під час засідання комісії неодноразово виступав депутат Харківської міської ради Володимир Лушницький, який намагався очорнити Йосипа Сліпого, звинувачуючи його у співпраці з нацистами. А тому, мовляв, його постать не має права на пам’ятну дошку в Харкові.
Так звані «звинувачення» Лушницькго далеко не оригінальні, адже взяті з арсеналу більшовицької пропаганди, яка у свій час доклала чимало зусиль для дискредитації Патріарха. Зрештою, на тлі антиукраїнської істерії, що її сьогодні розв'язали окремі політичні сили, такі заяви особливо не дивують. Зате здивувала реакція міського голови Харкова Г. Кернеса. Як повідомило інтернет-видання «Український Харків» Кернес запропонував Лушницькому організовувати акції протесту проти встановлення дошки та провести масову «роз’яснювальну» роботу з цього питання серед населення. Крім того, він наголосив, що дошка має бути відновлена виключно для туристів, і ця справа стосується програми підготовки до «Євро-2012», а також її встановлення дасть змогу уникнути міжнаціональних конфліктів(?).
Не важко побачити, що у «поясненнях» міського чиновника навіть не приховується зневажливе ставлення до Патріарха, не кажучи вже про повну відсутність усвідомлення місця і ролі Йосипа Сліпого у вітчизняній історії та духовному житті нації.
Водночас своє занепокоєння станом справ із відновленням дошки висловила Спілка української молоді, яка влаштовувала акції протесту проти демонтажу старої дошки. Зокрема активіст СУМу Роман Черемський сказав: «Ми хотіли б, щоб саме ця дошка була відновлена. Натомість пропонується встановити іншу дошку і поміняти текст. Це неприпустимо. Членам топонімічної комісії не подобається стиль написання, натомість пропонується якимись незрозумілими ієрогліфами намалювати текст, який навіть буде нечитабельним».
Крім того, СУМ наполягає відновити колишній пам'ятний знак, зроблений за проектом графіка Валерія Бондаря. Натомість член Національної спілки художників України Олександр Рідний запропонував декілька ескізів пам’ятної дошки. А тому після відновлення вона може змінити свій вигляд. Правда, обіцяють, надпис залишиться незмінним: «В цьому місці, в колишній переселенській тюрмі, у липні-серпні 1961 року перебував в ув’язненні Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Иосиф Сліпий».
Отже, не все виглядає так оптимістично, як про це говорить А. Садовий.
У будь-якому випадку Патріарх Йосип дав усім цінний урок: легко спаплюжити пам'ять про людину. Набагато важче відновити справедливість, зберігаючи при цьому честь і гідність.
Богдан Червак,
парафіян Церкви Святого Миколая Чудотворця
на Аскольдовій Могилі