Блог Мар'яни Карапінки_image

Блог Мар'яни Карапінки

Скільки коштує реклама Ватикану або як вигідно продати богослов’я?

04.06.2009, 17:54

Виходу фільму Рона Говарда «Ангели і демони» з нетерпінням чекали, і в перші дні прокату він приніс своїм творцям успіх і гроші – 750 млн. доларів за перші два тижні. Екранізація роману Дена Брауна про гарвардського професора Роберта Ленгдона і «страшні таємниці» Католицької Церкви викликала жвавий інтерес з огляду на успіх «Коду да Вінчі» та негайний спротив Церкви.

Виходу фільму Рона Говарда «Ангели і демони» з нетерпінням чекали, і в перші дні прокату він приніс своїм творцям успіх і гроші – 750 млн. доларів за перші два тижні. Екранізація роману Дена Брауна про гарвардського професора Роберта Ленгдона і «страшні таємниці» Католицької Церкви викликала жвавий інтерес з огляду на успіх «Коду да Вінчі» та негайний спротив Церкви.

Історія детективна з елементами тріллеру: ілюмінаті – таємне товариство — намагаються отримати владу над світом, знищивши Церкву на її основі – зруйнувавши Ватикан і Собор Петра за допомогою неймовірної зброї – антиматерії, яка водночас є доказом створення світу і символом науки, яку Церква завжди заперечувала. Події відбуваються під час конклаву – виборів нового Папи – одного з найтаємничіших ритуалів католицизму. Гостроти сюжету додає той факт, що преферіті – кардинали, що мали найбільше шансів стати наступним Римським Архиєреєм — викрадені та в майбутньому будуть вбиті, стануть жертвами на вівтарі просвітлення, отримавши тавра води, вогню, землі і повітря. Професор Ленгдон за допомогою заплутаного коду, написаного ще Галілео Галілеєм, проходить дорогою просвітлення і розплутує головоломку. Кардиналів не вдається врятувати, проте Ватикан не буде зруйновано… А розв’язка полягає в тому, що це саме довірена особа попереднього Папи – камеларій – вбиває кардиналів, готовий пожертвувати тисячами людей, щоб показати себе месією і довести світові силу віри. Церква підступна і дволика, отже зла… на перший погляд.

Адже незважаючи на епатажність і бажання досягнути сенсації, «Ангели і демони» — це захоплива подорож в релігію, історію Церкви, ритуали, мистецтво. Ніхто не здивується, якщо кількість заявок до ватиканського архіву швидко зросте, як і кількість туристів в Римі. Туристів, які захочуть пройти шлях просвітлення, а отже побачити храми, твори мистецтва, а зрештою Католицьку Церкву, бо «Ангели і демони» — це про Рим, про столицю католицизму, про його силу і слабкість. У книжці більше пояснень догм та ритуалів, християнської історії та релігійного мистецтва, ніж можна почути від пересічного священика. А отже, Ден Браун більше популяризує (читай рекламує чи євангелізує), ніж дискредитує.

Важко зрозуміти, чому Ватикан гостро засудив фільм та книгу. Цинічний розум бачить в цьому взаємовигідну рекламу – «Ангели і демони» рекламують Церкву з її величчю, складнощами, а головне показує її як твердиню, яку ніщо не здолає (фільм — це безплатний двохгодинний рекламний ролик Католицької Церкви, який побачили мільйони людей в усьому світі), а Ватикан, простим осудом зробив прекрасну рекламу «Ангелам і демонам» — адже якщо Церква забороняє, отже там має бути щось цікаве. Цей принцип діє непорушно ще з часів індексу заборонених книг.

Фільм фундаментально відрізняється від книги: сюжетом, настроєм, глибиною. Не знаю, що зрозуміли ті, хто книги не читав – фільм дає лише епізоди та уривки, дуже важко слідкувати за сюжетною лінією, а особливо за думками доктора Роберта Ленгдона та за тим, як крок за кроком він складає пазл і йде дорогою просвітлення. Спростивши сюжет, бо, можливо, для екранізації книга має занадто довгу зав’язку, Рон Говард не додав достатньо гостроти та видовищності, тому для тих, хто прочитав книгу, фільм є надто блідим та простим, хоча певною мірою передає суть – Церква знову і знову стає перед викликом узгодження науки і віри.

Трохи до богослов’я, бо саме науково-популярне богослов’я – не детектив, тріллер чи скандал – продає Ден Браун у своїх книжках. Колумніст «Нью-Йорк Таймс» вважає, що Браун «проповідує і розважає, видає видумку за реальні факти, обіцяє відкрити секрети історії та, між усім іншим, таємницю Бога і світу… Він пише детективи, але насправді продає богослов’я».

Навідміну від «Коду да Вінчі», у цій книзі, яка хронологічно передує «Коду», Ден Браун обіграв не заплутані історичні події, а складні наукові дослідження. Хоча, певною мірою, це просто по-іншому поставлене питання «А звідки все взялося і як ми тут опинились?» Беручи за основу богословську концепцію створення світу з нічого (ex nihilo), письменник намагається дати їй наукове пояснення через створення антиматерії і великий вибух, але найважливіше, що «з нічого» береться за основу як науковий факт.

Закладення вибухівки-антиматерії на гробі Святого Петра показує глибоку символіку розуміння скелі (петрос), на якій заснована Церква і віра – мав бути зруйнований не Ватикан, як осердя сили і влади, а віра. До слова, це не вдалося…

Роздуми про примирення віри і розуму (науки) є особливо цікаві, хоча і походять від «поганого хлопця» — камеларія. І якщо аналізувати ці роздуми як самодостатні, без контексту – вони є чудовою апологією примирення між вірою і розумом.

Сумніви та страхи Роберта Ленгдона можуть відчитуватися як свого роду духовні пошуки, зрештою він так і не зміг відповісти на запитання кардинала Мортаті чи є він релігійною людиною…

Звичайно ж Ден Браун і Рон Говарж орієнтовані на продаж і вони запакували усе в яскравий пакуночок, який когось захоплює, а когось дратує. «Ангели і демони» розраховані на тих і на інших. Пакуночок без особливих сюрпризів всередині, проте вартує того, щоб його відкрили і бодай подивились.