Блог о. Михайла Димида_image

Блог о. Михайла Димида

Протоєрей. Батько домашньої Церкви. Мрійник про Єдність Христової Церкви. Професор УКУ. Учасник відеоканалу "Християнин чи бандит?". 

Таїнство Сповіді: Божа ласка чи "математика"?

09.03.2013, 00:02
Таїнство Сповіді: Божа ласка чи "математика"? - фото 1

Був на одному семінарі "Таїнство Сповіді як духовна терапія в Східному богослов'ї" і сподівався почути роз’яснення про деякі явища, пов’язані із таїнством Сповіді, які поширені в Церкві Христовій, що у Львові! Ці факти мене турбують, бо видаються альтернативою до навчання Церкви про святі Таїнства, тобто не християнською практикою, яка вкоренилася серед деяких громад! Оскільки не отримав відповіді на свої сумніви на даному семінарі, то визначив, що проблеми поширені, значить варто спільно шукати правди!

Був на одному семінарі "Таїнство Сповіді як духовна терапія в Східному богослов'ї" і сподівався почути роз’яснення про деякі явища, пов’язані із таїнством Сповіді, які поширені в Церкві Христовій, що у Львові! Ці факти мене турбують, бо видаються альтернативою до навчання Церкви про святі Таїнства, тобто не християнською практикою, яка вкоренилася серед деяких громад! Оскільки не отримав відповіді на свої сумніви на даному семінарі, то визначив, що проблеми поширені, значить варто спільно шукати правди!

asking-for-forgiveness.jpgОсь кілька явищ пов’язаних із Сповіддю, які часто зустрічаю:

  1. Для багатьох людей Сповідь є ніби сеансом психотерапії – вони розповідають сповідникові, як погано склалося їхнє життя, які недоліки мають члени родини (чи колеги по роботі) і як вони постійно стають жертвами таких ситуацій. Про свій позитивний чи негативний вплив на оточення мало розказують! Вони не зовсім свідомі сили Таїнства і як наслідок не бачать себе активним суб’єктом Божої благодаті в своєму оточенні! Оскільки вони не до кінця переживають своє Боже синівсто, то й не можуть такими проявлятися у суспільстві
  2. Інша категорія людей, що приходять до Сповіді, це ті, які взагалі не відчувають якогось персонального гріха! Ці християни не навчилися іспитувати свого сумління, в наслідок чого, вони приступають до Сповіді, щоб висловлювати жаль і каяття за гріх, якого не чітко визначили і не точно персоналізували! Невелика кількість християн вживають молитовник чи катехизм, щоб розпізнати свої гріхи, викликати жаль за них та, внаслідок цих свідомих дій, приступити до Сповіді! Якщо немає точно окресленого гріха і свого авторства в ньому, то не може й бути його відкидання в майбутньому!
  3. Ще існує армія людей, які святкують “Першу п’ятницю”! Для прикладу – вірна була в неділю в Сповіді, немає ніякого свідомого гріха, але сповідається в п’ятницю, “бо це вимога Першої п’ятниці”! Вона так і каже, іструменталізуючи при цьому Сповідь! Інший приклад, жінка майже не ходить в неділю на Літургію і не причащається, але вона вже восьмий раз це робить в Першу п’ятницю, і їй бракує ще одного місяця і вона сповнить обітницю “дев’ятниці Першої п’ятниці”! Яка сумнівна математика! Таїнством тут не виступає Євхаристія чи Сповідь, а Перша п’ятниця!
  4. Багато каянників не мають конкретного плану, як більше не повертатися до попередніх гріхів після Сповіді! Вони занурюються в те саме життя, яке було перед Сповіддю, де панують однакові погані вартості і звички. Однак вони не подумали про можливй альтернативний шлях перед спокусою чи подразненням – чого конкретно позбутися, чого уникати, куди не ходити, з ким не зустічатися. Тому, що немає зміни атмосфери, вони автоматично попадають у звичну нагоду грішити і успішно грішать!
  5. Ряд людей не приступають до Євхаристії, бо їх хибно навчили, що безпосереньо перед нею треба сповідатися, або, що можна після Сповіді на протязі місяця приступати до Євхаристії, а потім вже ні! При чому, ті люди не мають свідомих гріхів! Вони живуть в Божій благодаті! Їх хибно вчать, що Євхаристія пов’язана із Сповіддю! Воно так не є, бо умова до гідного приступання до Євхаристії є виключно Божа благодать! Євхаристія змиває із всіх прогрішень (несвідомі легкі гріхи) незалежно від Сповіді! Тільки якщо в людини є свідомі важкі гріхи, то невід’ємною умовою для того, щоб приступити до Євхаристії є – отримати знову Божу благодать, а це можна тільки осягнути в таїнстві Сповіді!

 

 

Канонічне право – ось, що пише про частоту Сповіді:

 

Кодекс Канонів Східних Церков (ККСЦ) – тобто для Української Греко-Католицької Церкви:

Кан. 719 – Той, хто сам свідомий тяжкого гріха, повинен, по змозі, якнайскоріше приступити до святої тайни покаяння; усім же вірним настійно доручається часто приймати цю святу тайну, особливо в часи посту й покаяння, яких треба дотримуватись у власній Церкві свого права.

Кодекс Канонічного Права (Західної Церкви) (ККПЗЦ) – тобто до Римо-католцької Церкви:

Кан. 988  § 1. Христовий вірний зобов'язаний сповідатися – із зазначенням і виду, і кількості – у всіх тяжких гріхах, скоєних після хрещення, ще не відпущених безпосередньо владою ключів, даної Церкви, і не відкритих в індивідуальній сповіді, які він усвідомлює після ретельного іспиту сумління.

§ 2. Христовим вірним рекомендується сповідатися і в простих гріхах.

Кан. 989  Після досягнення свідомого віку кожний вірний зобов’язаний хоча б раз на рік вірно сповідатися у всіх своїх тяжких гріхах. 

 

Канонічне право – ось, що пише про частоту Євхаристії:

 

Кодекс Канонів Східних Церков (ККСЦ) – тобто для Української Греко-Католицької Церкви:

Кан. 708 – Місцеві Ієрархи і парохи повинні дбати, щоб вірні якнайстаранніше були навчені про обов’язок приймати Пресвяту Євхаристію в небезпеці смерті і в часи, встановлені найхвалебніщою традицією або партикулярним правом власної Церкви свого права, особливо ж у Пасхальний час, коли Христос Господь переказав євхаристійні таїнства.

 

Кодекс Канонічного Права (Західної Церкви) (ККПЗЦ) – тобто до Римо-католицької Церкви:

Кан. 920 – § 1. Всякий вірний зобов’язаний після того, як він був посвячений у таїнство Пресвятої Євхаристії, приймати священне причастя хоча б раз на рік.

§ 2. Цей припис має виконуватися в пасхальний час, якщо тільки по справедливій причині він не буде виконаний в інший час протягом року.

 

Цей мій роздум немає логічного завершення. Шукаю відповіді на ці болючі теми, бо так склалося, що іноді сповідаю по шість годин на день і бачу безпросвітність одних і тих самих проблем. Пропоную в першу чергу провести лікбез серед пресвітерів, бо чомусь думаю, що від їхнього одностайного розуміння цих тем залежить і конкретне просвічення вірних.

Останні новини

Вчора