Таємниці Грушівського монастиря
Павло БІЛЕЦЬКИЙ. — "Православіє в Україні", 25 листопада 2008 року
Найдавніший центр Православ'я
Ще неповністю облаштований грушівський монастир знаходиться на самому вершечку села. Дістатися до нього можна хіба-що на випробуваних радянських автівках: доріг, як таких, тут немає. До розкопок ведуть лише смуги, всипані річковим гравієм. Обабіч - вказівники з надписом: «Грушівський монастир. Пам'ятка Х століття»... Вже біля храму нас зустрічає молодий монах Венедикт. Він одразу пояснює, що лукавити, нецензурно висловлюватися та курити на території монастиря суворо заборонено. Загалом у храмі служить шестеро монахів на чолі з архімандритом Стратоном. Всередині обителі зауважую колодязь. Настоятель каже, що в ньому - цілюща вода.
«Хоч раз спробуйте цієї намоленої води, і зло оминатиме вашу душу», - запевняєнастоятель, набираючи склянку кришталево чистої живиці...
Поряд із майже збудованим красенем-монастирем - розкопки старого. Залишки давнього храму обгороджені кілками з синьою стрічкою. Вони - ніби в ямі - значно нижче земляного покриву. Площа розкопаного сягає не більше 20 квадратів. Отець Венедикт на основі вивчених історичних матеріалів церкви стверджує, що саме тут знаходився найдавніший на території сучасної Західної України центр православ'я. З вигляду залишки монастиря більше схожі на зруйновану в'язницю. Добре видно, що ширина його стін сягає від одного до півтора метрів. Подекуди на стінах з-під старезного пилу видніються сліди фресок. Монахи дбайливо прикрили їх склом. Кажуть, що так можна трохи продовжити «життя» цим шматочкам історії.
Незвичайні знахідки
«Отут ми розкопали рештки кісток, - розповідає отець Венедикт, - це були ноги високої людини. - Неподалік знайшли залишки кераміки та стародавні цвяхи. А от тут - людський череп із металевим стержнем, який залишився від стріли...
На місці знахідки горить свічка. Аби підтвердити сказане про знахідки, настоятель нас запрошує до монастиря. Одразу при вході зліва стоять дві дерев'яні скрині зі скляними кришками. В одній - стародавні цвяхи, залишки глечиків та давньої штукатурки. В іншій - рештки людських кісток. Пробитий стрілою череп отець Стратон дістає просто з хустки. Череп складений із дрібненьких частинок. Ззовні схожий на мозаїку. Окремо від нього - щелепа та частина скроневої кістки, в якій застряг залишок стріли. Це - металічний стержень, довжиною до 10 см. і початковим діаметром з сантиметр. Настоятель вважає, що загиблий був юнаком і помер у часи монголо-татарської навали. Про це, на його думку, свідчить невеликий череп та здорові зуби. Отець Венедикт припускає, що молодого монаха було вбито пострілом у око. А відтак, стріла вийшла через скроню.
Розкопки монастиря привертають увагу світських дослідників
Монахи розповідають, що два роки тому у кімнаті, де зберігається череп, сталося диво: він заблагоухав.
Майже паралельно з початком розкопок при монастирі знахідкою зацікавився Олександр Бандровський, директор закарпатської філії Рятівної археологічної служби. Він каже, що залишки Грушівського монастиря - справді рання християнська пам'ятка. Разом з тим, пан Бандровський вважає, що монастир засновано не в Х-му, як вважають монахи, а максимум у ХІІ-ХІІІ столітті. Розкопки залишків старого монастиря дослідник називає «чорною археологією», тобто - несанкціонованою. Справа в тому, що для законних розкопок потрібен археологічний лист про пам'ятку та дозвіл на розкопки з Міністерства культури України. Якщо ж цих документів немає, а досліджувана пам'ятка має історичну цінність, то «авторам» таких розкопок, каже Олександр Бандровський, загрожує від трьох до семи років ув'язнення. А у кращому випадку - штраф у розмірі від 100 неоподаткованих мінімумів...
... проте подальшою долею святині опікується лише братія обителі
Разом з тим, карати монахів пан Бандровський не збирається. Просить святих отців лише тимчасово припинити розкопки, поки не оформить всі папери на знахідку. Між тим, православним монахам у селі й так нелегко. Отець Стратон каже, що у Грушеві близько 80 відсотків становлять так звані сектанти - прихильники нетрадиційних релігій.
«Всі вони були проти спорудження в селі православного храму, - розповідає настоятель. - А зараз самовільно захопили з виділеної нам території 30 соток. Я вже не кажу, що сільський голова особисто збирав підписи проти будівництва монастиря».
Наразі знахідка «відпочиває». Українські археологи, схоже передумали її досліджувати. Натомість сюди часто навідуються їхні колеги з Румунії. Монахи ж не приховують, що почали розкопки самовільно, для того, щоб привернути увагу прихожан та влади до Грушева і безпосередньо до свого храму.
