• Головна
  • Новини
  • У Ватикані представлено Декрет про реформу філософських студій у церковних навчальних закладах...

У Ватикані представлено Декрет про реформу філософських студій у церковних навчальних закладах

23.03.2011, 11:58
У Ватикані представлено Декрет про реформу філософських студій у церковних навчальних закладах - фото 1
У Ватиканському прес-центрі 22 березня 2011 р. відбулося представлення декрету Конгрегації в справах католицької освіті про реформу філософських студій в церковних академічних інституціях.

vatikan1.jpgУ Ватиканському прес-центрі 22 березня 2011 р. відбулося представлення Декрету Конгрегації в справах католицької освіті про реформу філософських студій в церковних академічних інституціях. Документ представляли кардинал Зенон Ґрохолевський та архиєпископ Жан-Луї Брюге, Префект та Секретар згаданого ватиканського відомства, а про важливість метафізики для вивчення богослов’я доповідав о. Шарль Мореро, ОП, Ректор Папського Університету святого Томи Аквінського. Про це повідомляє Радіо Ватикан.

У Декреті обговорюється роль філософії в контексті швидких культурних змін, наслідків науково-технічного прогресу та впливу гуманітарних наук. Перед обличчям «фрагментації знання» в напрямку вузької спеціалізації, яка «приводить до часткового підходу до істини» та «стоїть на перешкоді внутрішньої єдності людини», Церква, пропонуючи цілісне бачення людини та світу, «прагне зробити свій специфічний внесок, який би ефективно вплинув на культурні та суспільні проекти».

Новий документ уточнює вимоги філософського формування у церковних факультетах й університетах, яке повинно включати здобуття як знань, так і інтелектуальних навиків. «Інтелектуальні дебати в плюралістичних суспільствах, яким загрожує релятивізм й ідеології, або в суспільстві, де бракує автентичної релігійної свободи, вимагає від студентів церковних факультетів здобуття солідного філософського способу мислення. Ці навики дають можливість з точністю мислити, пізнавати та аргументувати, як також без страху та переконливо зі всіма вести діалог», – читаємо в цьому Декреті.

Під час прес-конференції кардинал Зенон Ґрохолевський зазначив, що в організації навчальних програм церковні навчальні заклади керуються Апостольською Конституцією Івана Павла ІІ Sapientia christiana (Християнська мудрість) з 1979 року. Часткові реформи відбулися наступними роками в сфері вивчення канонічного права та програм Вищих Інститутів релігійних наук. Тепер прийшов час на перегляд програм філософських студій. Префект Конгрегації католицької освіти зазначив, що причинами реформи є актуальний не надто задовільний стан філософської формації в церковних навчальних закладах, який збігається з загальною кризою філософських студій, пов’язаною з часом, коли піддається сумнівам можливість пізнання істини в сфері фундаментальних питань людського життя, а розумові загрожують скептицизм, релятивізм та утилітаризм. Про необхідність відповідних філософських студій висловився Папа Венедикт XVI, зазначаючи, що «криза післясоборового богослов’я, значною мірою, є кризою її філософських підвалин», без яких «теології бракує ґрунту під ногами».

Декрет про реформу філософських студій складається з двох частин. В преамбулі йдеться про причини та дух реформи, а в самому тексті вміщено нові норми, які замінять дотепер діючі, вміщені в Апостольській Конституції Sapientia christiana. Перегляд правил стосується як програм філософських факультетів, що надають відповідні академічні ступені в цій ділянці, так і вступної до богослов’я дворічної програми філософських студій. Детально кожну частину представив архиєпископ Брюге.

«Християнство допускає гармонію між Богом та людським розумом», – зазначив у своїй доповіді о. Шарль Мореро, додаючи, що віруюча людина не мусить протиставляти свою віру істинам, пізнаним за допомогою розуму. За його словами, важливість філософії пов’язана з прагненням людини пізнавати істину, а як показує досвід, знання філософії допомагає краще організувати вивчення інших дисциплін. «Метафізика, – підкреслив Ректор Папського Університету Святого Томи Аквінського, – прагне пізнати дійсність у цілісності, вершиною чого є пізнання Першопричини всього, та показати взаємозв’язок між різними ділянками знання, запобігаючи замкненості окремих наук на самих собі». А також теологія повинна вважати, щоб не закритися на самій собі, адже якщо так станеться, то утрудниться її діалог з іншими сферами знання та відповідь на критику віри.