Україна потребує законодавчого запровадження медичного капеланства, - висновки експертів
Про це говорили ініціатори впровадження медичного капеланства на пресконференції в Укрінформі, організованій Міжнародним фондом «Відродження», повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Укрінформ.
«Ми почали розробляти проєкт Положення про капеланство в охороні здоров’я, зміни до класифікатора професій, щоб з'явилася така професія в охороні здоров'я з відповідним функціоналом і компетенціями, розробили дві кваліфікаційні характеристики - на капелана та його помічника в охороні здоров'я, розробили схеми тарифних розрядів, для того щоб керівники закладів знали, як платити зарплату цим працівникам, подібно як лікарняним психологам», - сказав Сергій Убогов, президент ГО «Асоціація капеланів в охороні здоров’я України», голова Громадської ради при МОЗ з питань співпраці з ВРЦіРО.
За його словами, з огляду на тенденцію до автономізації закладів охорони здоров'я, за рішенням керівництва цих закладів до штатного розпису може бути включена посада капелан в охороні здоров'я.
На його думку, капелан служить в особливих умовах, і, на відміну від священника, потребує додаткових знань – медичних, психологічних, соціальних, міжконфесійних, володіючи серйозним пакетом компетенцій.
Керівник медичних програм ВБФ «Соборність», експерт МОЗ з напрямку «Паліативна та хоспісна допомога. Геріатрія» Олександра Брацюнь пояснила, що капелан не є представником релігійної громади при закритій установі, де є багато храмів, і має здобути сертифіковану освіту, яка визнана в світі. «По-перше, медичний капелан мав би стати штатною одиницею лікарні, й основним його завданням має бути духовна опіка хворим, присутність коло якого є відмінною від присутності лікаря. Другою функцією капелана є духовна опіка родичів хворого, якщо ми говоримо про паліативну медицину. І третя функція капелана – це праця для медичних працівників, які опікуються пацієнтом, тому що медики так само потребують духовного погляду на хворобу й страждання пацієнтів. І ще одна функція капелана – це співпраця в біоетичних комісіях, бо кожна медична проблема й та, яка стосується етики, мусить розглядатися з боку гіпократівської етики й християнської моралі», - зазначила Брацюнь.
Своєю чергою в.о. голови Синодального управління медичного капеланства Православної Церкви України, голова правління ГО «Елеос-Україна» протоієрей Сергій Дмитрієв нагадав, що в Україні військове капеланство від 2015 року закріплено на законодавчому рівні. Водночас він наголосив, що капеланство не є суто військовим поняттям. «На шостий рік війни слово "капелан" асоціюється лише з військовим капеланством, що це священник при армії. Але капелан – це священник, представник релігійної організації, який служить у закритій установі – медичній, освітянській, пенітенціарній і несе душпастирську допомогу», - пояснив Дмитрієв.
На переконання менеджера програми «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Ксенії Шаповал, повноцінна паліативна допомога неможлива без капеланства, яке гуманізує систему охорони здоров’я.
«Впровадження медичного капеланства є кроком для гуманізації системи охорони здоров’я, яке в Україні, на жаль, відсутнє. Період радянської медицини призвів до того, що фактично лікарська спільнота є технічним персоналом, яка не навчена і не віддає ту частину духовного служіння пацієнту, яку неначебто мав би отримувати пацієнт, звертаючись по медичну допомогу. І тому зміна суспільної парадигми, коли ми маємо повернутися до гуманної місії і розуміти, що людина, звертаючись з тяжкою хворобою, переживає страждання і вміння надати духовну опіку насправді впливає на зменшення больового симптому», - зазначила вона.
Організатори наголосили, що в Україні досі залишається неврегульованою сфера душпастирської опіки над пацієнтами, які перебувають на лікуванні у закладах охорони здоров’я. Минув понад рік після створення робочої групи з питань впровадження капеланства у сфері охорони здоров'я, підготовлено проєкт наказу Міністерства охорони здоров’я «Положення про капеланство у сфері охорони здоров’я». Релігійні організації та громадянське суспільство наполягають на якнайшвидшому прийнятті відповідних документів, щоб медичне капеланство отримало можливість розвитку в Україні.
