В Україні дискутують про святість неділі (оновлено)

1 березня 2011 року на сайті Економічної правди було виставлено пропозицію адвентиста чернівчанина Миколи Гунька священикам, які проводять богослужіння у храмах по неділях, підтвердити святість неділі біблійним текстом. І це повинен був бути не просто текст, в якому згаданий перший день тижня, але конкретний біблійний текст, в якому йде мова про святість неділі.

Як, наприклад, у книзі пророка Ісаї 58:13, 14 розповідається про святість суботи: “Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова, тоді в Господі розкошувати ти будеш”.

Через три місяці після розміщення цієї пропозиції в інтернеті Микола подякував священикам і зробив підсумки:

"Хочу висловити особливу подяку тим священикам, хто протягом трьох місяців намагався підтвердити на підставі Біблії святість неділі, першого дня тижня. Як правило, священики посилалися на деякі тексти Нового Завіту, в яких нібито йде мова про святість неділі. Наприклад, в Діях Святих Апостолів, 20 розділі, 7 тексті написано: “А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до півночі”. Всі ми знаємо, що перше причастя відбулося в четвер ввечері, але ця обставина не зробило святим ні четвер, ні п'ятницю. І в самому тексті не згадано про святість неділі. Наступним місцем Писання було перше послання апостола Павла до Коринтян 16:2, де написано: “А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду”. Уважно читаючи, і співставивши різні переклади, не можна не помітити, що сказано відкладати не в церкві, а у себе вдома. І, нарешті, останнім місцем Священного Писання, на яке покладали надію священики, було Одкровення 1:10: “Я був у дусі Господнього дня”. Але й тут після уважного аналізу тексту виникли дві проблеми. По-перше, в грецькому оригіналі так і написано “Я був у дусі в день Господній”, а не недільний, як помилково переклали в російській синодальній Біблії, а з книги пророка Ісаї 58:13 відомо, який день сам Бог назвав днем ??Господнім. По-друге, в самому тексті знову ж таки нічого не сказано про святість дня.

Окремо мушу згадати представників п'ятидесятницької деномінації, які дуже старанно намагалися довести, що для них суббота – це неділя. Але ж Бог не сказав в четвертій заповіді “Відділи на власний розсуд день тижня, щоб святити його”, а “Пам'ятай день суботній, щоб святити його”.

Матеріал про грошову винагороду за біблійне підтвердження святості неділі, першого дня тижня, швидко розійшовся по мережі інтернету. Опублікували його спочатку релігійні ресурси, трохи пізніше такі провідні інформагенції, як Regions.ru та Інтерфакс, а також сотні інших сайтів. Багато коментарів було написано за цей час, але особливо хочу згадати слова Архімандрита Аввакума (УПЦ МП), який сказав наступне: “Проблема тут для серйозних дослідників Святого Письма дійсно є ... Християни продовжували святити суботу аж до 321 року. Недільний день встановлено для святкування в 321 році цивільним указом імператора Костянтина Великого. Якщо святкування суботи встановив Сам Бог в громах і блискавках теофанії (богоявлення) на Синаї, то недільний день встановила земна смертна людина, хай навіть і цар. І не було спеціального другого богоявлення на Синаї для скасування святості суботи. Так є”.

Отже, три місяці пошуку не підтвердили святості неділі. Теоретично пошук можна було б і продовжити, якби не одна обставина. Ще в XIX столітті католицький кардинал Джеймс Гіббонс, зробивши детальний біблійний аналіз звичаю святити неділю, опублікував висновок у книзі “Віра наших батьків” – в Святому Письмі немає жодного тексту про святість неділі, першого дня тижня. Сьогодні перевірити цю тезу досить легко, адже Біблія є в електронному варіанті, і задавши в пошуку словосполучення “святість першого дня тижня” можемо особисто переконатися у відсутності біблійного підтвердження святості неділі», – пише Микола Гунько.

За коментарем РІСУ звернулася до Ректора Львівської Богословської Семінарії, автора християнської радіопрограми "Життя з Богом",  кандидата історичних наук Романа Соловія: "Четверта заповідь говорить про необхідність освячення ритму земного життя людини, вона вимагає посвячувати Богу один із семи днів тижня. Тим самим встановлюється певний уклад як трудового, так і духовного життя людини. Власне, суть заповіді полягає в тому, що у життєвому ритмі людині повинно бути шість днів праці і один день відпочинку і поклоніння, а не в тому, в який день відпочивати, а в які працювати. Християни намагаються дотримуватися принципу суботи або відпочинку в неділю. Рання церква прийшла до висновку, що старозавітна субота є частиною обрядового закону, який Христос виконав, і тому його послідовники вже не зобов’язані його дотримуватися. Незабаром, на честь воскресіння Господа склався звичай збиратися разом неділю, "в перший день тижня", як писав апостол Іван. Адже саме в неділю Воскресіння Ісус Христос з'явився учням живим. З книги Пророка Ісаї (58:13-14) ми дізнаємося, що справжня субота, якої від нас очікує Господь, це не формальне утримання від певних видів праці, а стан серця людини, яке прагне догоджати Богові і служити ближнім. Завдяки смерті і воскресінню Ісуса Христа Боже спасіння стало доступним для всіх людей.  Ставши дітьми Божими, вільними від сили гріха, ми перейшли в Боже царство праведності і миру. Цей мир Бог дає серцям нашим Духом Святим. Через віру ми стаємо співспадкоємцями Христа, успадковуючи все багатство Божої духовної спадщини, благословення миру і справжнього суботнього спокою".