В УКУ обговорили історичні причини конфліктів навколо Почаївської лаври

Історичним підґрунтям сучасних непорозумінь навколо Почаївської лаври є не лише міжконфесійні, а й незавершені загальноукраїнські конфлікти за місця історичної пам’яті (нарівні з Мазепою, Голодомором і Другою світовою війною). Як повідомляє Відділ інформації і зовнішніх зв’язків Українського католицького університету, таку думку висловила д-р Лілія Бережна на науковому семінарі «Почаївська Лавра: конфлікти пам’яті навколо "останнього бастіону православ’я" на Західній Україні», який 20 січня організував Інститут історії Церкви УКУ.

Доктор Бережна вважає, що йдеться про конфлікти наративів, які зумовлені «прикордонним» географічним положенням Почаївської лаври, а формування її образу як місця історичної пам’яті в Україні можна простежити на двох рівнях. «З одного боку, релігійна історична пам’ять укладалася через нагромадження культів Почаївських святинь. З іншого – з середини ХІХ ст. спостерігається формування двох політично забарвлених і конфліктних образів Почаївської лаври – як української національної святині та як форпосту православ’я і "російськості" взагалі», – зазначила вона.

Лілія Бережна – науковий співробітник програми «Релігія та політика» Мюнстерського університету (Німеччина), що об’єднує близько 200 науковців з різних держав, які займаються дослідженнями у галузі зв’язків між політикою і релігією.