В УКУ видали книгу про понад 200-літню історію розвитку греко-католицької спільноти Буковини
Андрій Яремчук зазначив, що у виданні вдалося зібрати історію від самого початку появи греко-католиків на Буковині аж до сучасних часів: «Ми побували у селах, де діють або колись діяли церкви УГКЦ, спілкувалися зі старожилами, зібрали унікальні спогади місцевих жителів. Нині Українська Греко-Католицька Церква на Буковині живе та розвивається. Наприклад, зараз триває будівництво нової святині у Хотині. Ця книжка про людей і для людей, зокрема для майбутніх священників, аби вони побачили, який нелегкий шлях пройшли їхні колеги, і почерпнули цей безцінний досвід».
Цю ж тезу підтвердив і модератор зустрічі, декан Філософсько-богословського факультету УКУ о. Юрій Щурко: «Книга ”Нарис історії УГКЦ на Буковині” – не просто сухі факти, а історія життя церкви. І саме завдяки таким дослідженням історія оживає».
Ректор УКУ отець Богдан Прах у ході роботи консультував науковців, які працювали над цим виданням.
«Зі свого наукового досвіду можу сказати, що пророблена клопітка робота. Досі були окремі уривки, але цілісної історії УГКЦ Буковини ми не мали. Тож я хочу заохотити науковців досліджувати, бо скільки білих плям ми маємо в історії нашої Церкви. Без їхнього дослідження ми не можемо побачити цілісної картини минулого, а відповідно не можемо ясним оком подивитися у майбутнє. Коли ми зрозуміємо минуле, то зможемо певніше дивитися на українську церкву, Галичину й Україну загалом. Заохочую вас прикластися до цього і плекати історичні дослідження», – звернувся до науковців та семінаристів ректор УКУ.
Володимир Мороз, науковий редактор видання, розповів, що у виданні на системному рівні присутні кілька вимірів:
- контекст УГКЦ на Буковині: книга показує динаміку повстання УГКЦ на Буковині, не у вакуумі, а в загальному вимірі усієї Церкви та у взаємодії з різними конфесіями;
- глобальність – осягає навіть ту Буковину, яка була у серцях емігрантів у Австрії чи Австралії;
- книжка має суспільне значення, адже історики реалізували свою роль «не розгубити у розсіянні сущих»;
- текст книги дуже олюднений, людяний – це стало можливим завдяки відкритості авторів до співпраці, які 5 років збирали матеріал, а сама редактура тривала майже 2 роки. Саме ця відкритість дозволила цілісно представити життя УГКЦ на Буковині.
«Для майбутніх дослідників є ще чимало роботи. По історії УГКЦ на Буковині існує багато джерел і вони далеко не всі зібрані: треба досліджувати початки, період підпілля. Зараз ми знаходимо нові документи не лише в Україні, а й в Румунії. Свіжого погляду також потребує дослідження місцевого культурного, релігійного життя, зокрема про священиче життя і мирянський рух», – додав Володимир Мороз.
Проректор УКУ, історик Олег Турій підсумував: «Цей нарис, люди, які його робили і про яких він – це те, що нас об’єднує. Важливо, що ця книжка є пошуком минулого заради майбутнього, щоб Церква жила. Бо нині часто вона виживає в суперечливих обставинах і всупереч складним умовам».
Додамо, у монографії Нестора Мизака та Андрія Яремчука «Нарис історії УГКЦ на Буковині» викладено результати дослідження понад двохсотлітньої історії розвитку греко-католицької спільноти на Буковині в межах сучасної України – Чернівецької єпархії УГКЦ та Румунії – Буковинського деканату Українського генерального вікаріату Румунської ГКЦ. На сторінках книги висвітлено процес поступової розбудови мережі греко-католицьких парафій і його значення для збереження національної ідентичності буковинських українців, а також подвижницьке служіння греко-католицького священства за австрійської, румунської та радянської влади.
