• Головна
  • Великий Папа маленьких людей...

Великий Папа маленьких людей

10.06.2013, 11:21
Великий Папа маленьких людей - фото 1
Третій номер «ПАТРІЯРХАТу» поєднує дві великі теми, які, здається, дисонують: перша тема – «наш особливий» Папа, друга – боротьба Церков sui iuris за втілення постанов ІІ Ватиканського собору у життя. Чи воно так? Вирішувати Вам…

2013-tytle-3-druk.jpgТретій номер «ПАТРІЯРХАТу» поєднує дві великі теми, які, здається, дисонують: перша тема – «наш особливий» Папа, друга – боротьба Церков sui iuris за втілення постанов ІІ Ватиканського собору у життя. Чи воно так? Вирішувати Вам…

Великий Папа маленьких людей – найбільший матеріал головного редактора, з усіх, які він написав для «Патріярхату», але тема варта цього – папа Франциск заслуговує на те, аби ми знали його досить близько. Тут україномовний читач знайде чимало цікавих фактів біографії Хорхе Маріо Бергольйо, один з них: «в найубогіших закутках Буенос-Айреса, де вулиці навіть не мають назв (зрештою, немає й самих вулиць у звичному нам розумінні), а лише номери 21-24, фото кардинала Хорхе Бергольйо є у 60 відсотків мешканців». Крім цього – про звинувачення у співпраці з військовою хунтою, реформи Курії, питання патріархату УГКЦ та Франциска, який не критикував Церкву, а просто почав жити інакше.

Перші враження від особи нового Папи… «Чим особливий? Своїми черевиками…» Спонтанні відповіді пересічних парафіян на редакційне опитування про те, як вони сприйняли теперішнього Понтифіка.

Мар’яна Карапінка вносить трохи гумору до серйозних статей – від неї дізнаємося один з перших анекдотів про папу Франциска, а також про те, чому він не мусить багато подорожувати – Ефект Папи Франциска.

На шпальтах «Патріярхату» неодноразово згадувано теологію визволення, і саме в контексті теми номеру не можемо її оминути, адже священик-єпископ-кардинал Бергольйо, за словами автора статті Папа Франциск і теологія визволення, о. Олега Гірника, Римський Архиєрей дискутував і дискутує з цим рухом використовуючи його ж власні засоби: «наситити благами голодних». Окремої уваги заслуговує поміщений у статті лист аргентинських душпастирів з організації «Священики за третій світ» до їхніх голландських співбратів щодо питання целібату.

«І католик, і православний» так про себе каже д-р Адам ДеВілль. Чи може злітати з уст католицького богослова й викладача Університету Святого Франциска (м. Форт Уейн, Індіана, США) таке ідентифікаційне означення? На основі чого він дозволяє собі називати Римську Курію реальною проблемою Церкви? Про це та про ІІ Ватиканський Собор і християнський Схід. Критичний погляд на Orientale Ecclesiarum (Декрет про Східні Церкви).

Найбільш трансформуюча подія останніх півтисячі років – ІІ Ватиканський Собор, адже він дав змогу Католицькій Церкві переосмислити ставлення до решти християнського і нехристиянського світу, – стверджує о. Мирослав Татарин, професор Університету Святого Єроніма (м. Ватерлоо, Онтаріо, Канада). Та поруч із цим, Собор не дав ради із належним визнанням і сприйняттям Східних Католицьких Церков, прикладом цьому є тривалі непорозуміння між Курією та Патріархом Йосифом Сліпим. Детальніше про це у матеріалі Між парадоксом і поступом.

Давніші й ближчі «пізні покликання». Проблема успішно вирішена православними та греко-католицькою спільнотою діаспори, але відсунена до кращих часів єрархією УГКЦ на українській землі. Біблійні аргументи на захист «пізніх покликань» та обґрунтування доцільності якомога швидшого забезпечення умов для вишколу одружених чоловіків, які бажають стати священиками наводить Михайло Шелудько (м. Одеса) у статті Пізні покликання до священства – наступний крок розвитку УГКЦ.

Патріарший вік отця Івана Музички. Перший парох парафії святих Сергія і Вакха, проректор УКУ ім. Папи святого Климента у Римі, ректор Колегії святої Софії, частий дописувач журналу «Патріярхат» о. Іван Музичка вступив у свій «десятий десяток». Довголітній головний редактор нашого видання Микола Галів, який упродовж багатьох років спілкується з Ювіляром, складає свої щирі побажання о. Іванові та ближче знайомить нас із цим непересічним душпастирем.

«Мені здавалося, що вперше в моєму житті я бачив правдиву Божественну Літургію. Звичайно, що з огляду на історію та доктрину, це звучить цілковито абсурдно, але це відчуття мене не покидало, і я почав розуміти чому. Це було тому, що досі я не бачив ні одної Літургії, за яку могли справді арештувати. Не бачив ні одної Літургії, яка так тісно і нерозривно була пов’язана із життям», – це свідчення о. Петра Ґаладзи (професор Інституту східнохристиянських студій ім. Митрополита Андрея Шептицького в Оттаві) про його враження від перегляду відеозапису Літургії, яку служив владика Володимир Стернюк у час підпілля. Це та інше у статті о. Івана Говери Літургія ув’язненої Церкви.

Стовп святої єдності – продовження розповіді про одного з організаторів Берестейського собору Іпатія (Адама) Потія. У другій частині матеріалу історик Віктор Заславський висвітлює пастирський період життя єпископа.

Насамкінець, де стоїть найбільший греко-католицький храм Ви дізнаєтеся з матеріалу рубрики ЄПАРХІЯ.

Приємного прочитання!

 

Для передплати журналу звертаєтеся за адресою:

ПАТРІЯРХАТ

пл. Святого Юра, 5

м. Львів, 79000

тел. (032) 247-40-56

е-mail: [email protected]

 

або передплачуйте «ПАТРІЯРХАТ» через Укрпошту. Передплатний індекс: 90827