Відгомін Святомихайлівської Золотоверхої події…
Давно такої соборноправної атмосфери не було у світлиці Патріархії УАПЦ. По-перше, зібралися всі архієреї нашої Церкви, тому що, подія не ординарна, наш Освячений Собор мусить визначитися з архіважливою проблемою. Перед Українськими Церквами національного спрямування стоїть питання порозуміння та майбутнього об’єднання в Єдину Помісну Православну Церкву в Україні
(У приміщенні Патріархії УАПЦ, на території Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, 23 листопада 2011 р.Б. відбувся черговий Архієрейський Собор)
Давно такої соборноправної атмосфери не було у світлиці Патріархії УАПЦ. По-перше, зібралися всі архієреї нашої Церкви, тому що, подія не ординарна, наш Освячений Собор мусить визначитися з архіважливою проблемою. Перед Українськими Церквами національного спрямування стоїть питання порозуміння та майбутнього об’єднання в Єдину Помісну Православну Церкву в Україні.
Про це звернувся до присутніх Першоієрарх УАПЦ, Блаженійший Митрополит Київський і всієї України Мефодій, зазначивши, що наступив момент в нашій історії, коли питання об’єднання, не лише на слуху, і не тільки в середовищі певного кола людей. Об’єднання стало темою всього українського суспільства коли, про його необхідність ніхто не заперечує. Об’єднання стало найнеобхіднішою складовою не тільки Церковного життя в Україні, воно сьогодні є складовою суспільного життя, умовою буття Української Суверенної Держави.
Тобто, про потребу необхідності об’єднання питання не стоїть, це аксіома. Проблематичність полягає в тому, що довершити його належить правильно і чесно, без обопільних втрат та ризиків для будь-якої із сторін об’єднавчого процесу. Тому що, до цього часу були не одноразові спроби здійснити об’єднання, але закінчувалися вони провалом та відкладалися в часі. Сьогодні той час, коли провал, ні відтермінування є неможливими, навіть пагубним та небезпечним. Тому, необхідно зосередитися на максимальній порядності і чесності проведення цього об’єднання, щоб не залишалося у сторін жодних сумнівів та вагань про те, що хтось може залишитися несправедливо обділеним та його пропозиції можуть бути залишеними без належної уваги.
Далі Предстоятель до слова запрошував присутніх учасників Архієрейського собору, які попередньо у письмовій формі надали у Патріархію детальний аналіз усіх пунктів укладених робочими комісіями двох братніх Церков на першому спільному засіданні. Архієреї поінформували Собор про попередньо проведені єпархіальні зібрання, на яких на порядку денному стояло питання майбутнього об’єднання наших Церков – сестер у Єдину Помісну Православну Церкву в Україні.
Жоден із присутніх владик не висловився проти об’єднання. Навпаки, за об’єднання були всі без виключення. Зазначалося, що на рівні парафіян не існує жодних заперечень чи протиріч. Для людей дане роз’єднання стає дедалі важким та болючим подразником на тлі суспільних потрясінь та неспокоїв. Народ Український прагне миру і особливо Церковного спокою та примирення, спасительної єдності, порозуміння.
Преосвященійші владики зазначали, що не значна кількість священиків на єпархіальних зібраннях виставляли умови, які були не супроти об’єднання, то ж вони стосувалися не внутрішньої сторони його. Полягали вони у зовнішньому, формальному виявлені особливостей об’єднавчого процесу: про майбутній Собор та про керівництво Об’єднаною Церквою. Окремо стояло питання про майбутнє визнання нашої спільної Церкви повнотою Вселенського Православ’я.
Виходячи з того, що заперечень об’єднання не було, всі висловилися за нього. Завданням нашої Церкви на майбутнє стоїть питання остаточного порозуміння на основі напрацювань робочих комісій по діалогу між нашими Церквами, через спільний розгляд та узгодження усіх зауважень і пропозицій, запропонованих сторонами об’єднання.
Є питання, які належать до компетенції усіх ієрархів обох Церков. Одночасно, існують питання, вирішення яких лежать у компетенції виключно Предстоятелів. Над вирішенням їх, власне будуть працювати Глави наших Церков. Разом з тим зазначалось, що відтерміновувати об’єднання на далеке майбутнє є не можливе, навіть небезпечним, але і поспішати занадто у цьому процесі є також не вірним та доволі ризикованим.
До роботи Архієрейського Собору УАПЦ, наприкінці його засідання, приєднався екс-президент України Віктор Андрійович Ющенко, який поінформував присутніх про завершення першого етапу процесу порозуміння і майбутнього об’єднання. Він відзначив важливість цієї праці та актуальність моменту, який переживаємо сьогодні в долі України. Попросив присутніх владик прикладати максимум старань та зусиль для справи порозуміння, в ім’я майбутнього об’єднання Церков.
Віктор Андрійович зазначив, що било б доцільно, щоб на майбутньому тижні, в понеділок, або ж у вівторок робочі комісії по діалогу від УАПЦ та УПЦ-Київського Патріархату, продовжуватимуть свої засідання та працю щодо майбутнього об’єднання.
Необхідно відзначити, що напередодні Архієрейського Собору УАПЦ точилося стільки розмов про розкол, який мав відбутися, про страшні протиріччя та непорозуміння між учасниками його. Були такі особистості, які зазначали, що УАПЦ розсиплеться, самоліквідується, зникне. Та, дякувати Богові, нічого подібного не сталося.
Навпаки, Собор продемонстрував єдність та порозуміння, щодо питання про майбутнє об’єднання наших Церков, а також бадьоре налаштування на майбутню працю в ім’я Єдиної Української Православної Помісної Церкви, яка обов’язково буде. А гарантом Її є Архістратиг небесних Сил безтілесних, покровитель Києва, України та Українського Православ’я, під благодатним покровом Якого у стінах Михайлівського Золотоверхого Двору відбувався наш Архієрейський Собор. В цьому наша впевненість і тверда надія.
Преосвященний Іоан,
єпископ Львівський і Самбірський
