• Головна
  • Як допомогти cвятому Миколаю...

Як допомогти cвятому Миколаю

15.11.2013, 12:34
Як допомогти cвятому Миколаю - фото 1
У ніч на cвятого Миколая діти чекають на чудеса та подарунки. Вони припадають до вікон, дивляться на місяць, виглядають чарівника з-поза зір, прислухаються до найменшого шелесту в хаті. А герої книжки «Медяник для Миколая» не просто чекають, вони мріють допомогти Миколаєві.

У ніч на cвятого Миколая діти чекають на чудеса та подарунки. Вони припадають до вікон, дивляться на місяць, виглядають чарівника з-поза зір, прислухаються до найменшого шелесту в хаті. Ви теж так робите, правда? А герої книжки «Медяник для Миколая» (видавництво «Братське», 2013) не просто чекають, вони мріють допомогти Миколаєві: порозносити подарунки чи вислати дорогу сніжинками, аби його санчата змогли дістатися до найдальшої лісової хатинки. І п’ятирічна дівчинка, яка хоче сама поїхати до Миколая, і Митя, Стефа та Віола, і зайчики Побігайчик та Стрибайко, і бешкетник Колька – усі вони уже отримали найцінніший подарунок: здатність творити Добро.

Саме Добро є головним героєм всієї книжки. Добром просякнуті малюки-персонажі, їхні батьки, кожний вчинок і слово. Герої не думають про себе, вони щасливі тільки тоді, коли допомагають іншим. Діти стають маленькими миколайчиками, янголами Святого Миколая, його посланцями на землі. Маленька дівчинка із оповідання Галини Кирпи «Що придумає для мене святий Миколай?» — дитина міста. Вона не знає, як краще доїхати до чарівника: метро, тролейбусом чи маршруткою. Дівчинка мріє стати помічницею Миколая і дарувати подарунки навіть неслухняним діткам: «Мені їх так жаль. Дуже жаль! Будь-яка дитина може трішки провинитися». В цьому і є квінтесенція людської Доброти.

Маленькі зайчики із історії Наталки Малетич «Сніжинки для Миколая» забувають і про власні втіхи, і про солодке медове печиво з печі. Натомість вони вирізають паперові сніжинки, щоб услати ними галявину для Миколаєвих санчат. Тоді всі діти на землі вчасно отримають заслужені гостинці.

А Колька (із оповідання Володимира Чернишенка «Кольчині вуглинки») – той взагалі борець із несправедливістю, лицар правди. Він вирішує не дозволити кур’єрові віддати кращий подарунок вредній дівчинці. Колька думає, що добра Наталочка має отримати заслужений сюрприз, адже вона «хоч і дівчисько, а читає про лицарів і мені розказує». Хлопчик не зважає на те, що його покарано і він не отримав подарунка, але хоче зліпити сніговика для подруги, забуваючи про власну образу. Бо він теж став посланцем Миколая, а тому справжнім лицарем, як і мріяв. Усі герої книжки — сміливі бешкетники, але мають щирі й відчайдушні помисли.

Поезія органічно доповнює оповідання, створює цікаву мозаїку, яка робить книжку ще цікавішою та легшою для читання. Вірш Валентини Вздульської «Прошу тебе» написаний як молитва до Миколая. Дитина не просить ні ляльок, ні подарунків, а лише хорошої освітленої дороги для мами, яка вертає з міста. Поезія Надії Кметюк просякнута оптимізмом та очікуванням чарівної миті, коли на кожну дитячу голівку спуститься свято та Божа благодать.

Видання оформлено чудовими ілюстраціями Мар’яни Качмар, які органічно доповнюють тексти і надають їм особливого тепла і затишку.

Книжка написана барвистою власне українською мовою. Кожне слово промовляє Добром та чистотою. Саме тому оповідання і вірші дуже легко читати, а книжка стане цінним подарунком дитині до чарівного вечора cвятого Миколая. У ній, проте, зовсім немає нудного моралізаторства чи настанов, а є цікаві історії про звичайних діток, які вірять у казку і прагнуть втілити її у життя.

Галина Чернікова,

Могилянська школа журналістики