Як УПЦ МП через війну Росії проти України віддаляється від Москви

10.03.2022, 16:48
Храм святого Михайла у Малині Житомирської області - фото 1
Храм святого Михайла у Малині Житомирської області
"Отці, прошу, просто помовчіть на тему війни в Україні", - написав пізно ввечері у Прощену неділю протоієрей Микола Данилевич, речник Української православної церкви Московського патріархату.

Джерело: ВВС

Святослав Хоменко

Формально адресатами його поста були два проповідники його материнської церкви, РПЦ - Артемій Володимиров та Андрій Ткачов, які виступили на підтримку вторгнення Росії в Україну. Проте насправді віднести ці слова можна до десятків, а то й сотень священників Російської церкви.

Зараз в Україні діють, головним чином, дві великі православні громади: Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) та автокефальна Православна церква України (ПЦУ).

За останніми даними, УПЦ МП перед початком російського вторгнення мала близько 12 тисяч парафій, ПЦУ - близько 7 тисяч.

УПЦ МП має автономію у складі Російської православної церкви, її керівник митрополит Онуфрій є постійним членом синоду РПЦ.

"Різали б нас із вами та кров'ю дахи мазали"

Youtube-канал протоієрея Андрія Ткачова, львів'янина за походженням, має понад мільйон підписників. На другий день після початку війни, яку в Росії називають "спецоперацією" у своїй проповіді він виправдав російський напад на сусідню країну.

"Війна не почалася. Війна закінчується. І той, хто не знав, що вона почалася і давно йде, той просто сволота", - говорив він, згадуючи про якихось "беркутівців", яким вісім років тому "з двостволки стріляли в обличчя з п'яти метрів".

"Проклятий Майдан - корінь і вина всього, що відбувається", - стверджував священник.

"Якби не зробили нічого, через два роки полетіло б сюди, без жодної пощади, без жодного попередження. І якби вони сюди зайшли - різали б нас з вами і кров'ю дахи мазали", - говорив він про введення російських військ на територію України.

Протоієрей Артемій Володимиров став знаменитим в Україні буквально днями, коли у соцмережах розійшовся фрагмент проповіді, прочитаної ним минулого тижня.

У цій проповіді були роздуми про "фашистів, людожерів, нелюдів роду людського", які "на братській Україні здійснюють свою тиранію".

Про "зґвалтованих дівчат та живих співвітчизників, з яких вирізали органи та відправили до Європи". Або про трупи, які дістають з моргів і розкладають навколо розбомбленого росіянами "натівського штабу, який координує систему поневолення слов'ян", щоб створити враження про безліч мирних жертв точкового удару російської армії.

Але найрезонанснішим стало закінчення цієї проповіді.

"Тож готуймося до початку Великого Посту і до особливого, як ми віримо, Великодня 2022 року, - м'яким, практично заколисуючим голосом говорив священник. - Коли вся Велика і Мала і Біла Русь зможе єдиним Безсмертним полком пройти від Владивостока до Калінінграда".

"Сподіватимемося, що найближчим часом до нас приєднається Молдова, Казахстан, Україна нещасна, на підході Грузія. Ну, а що буде з Прибалтикою - самі можете здогадатися. Сьогодні вони постачають як перевалкова база зброю для винищення слов'ян", - прогнозував він.

Оцінки та прогнози московських проповідників, схоже, не знайшли розуміння навіть у їхніх колег у Києві.

"Ви несете марення і дискредитуєте Церкву", - звернувся до цих протоієреїв священник УПЦ МП Микола Данилевич.

"Так, російські війська в Україні дійсно бомблять наші школи та садки, влучають у будинки та квартири, гине мирне населення, зокрема й діти. Зокрема, у нас у Києві та навколишніх містах - Гостомель, Буча, Ірпінь. Мої парафіяни, близькі мені люди, у Бучі вже 11-й день під обстрілами і не можуть виїхати. Нерви у людей здають. Я сам пишу ці рядки під звуки гарматних пострілів", - продовжив він.

"До речі, багато росіян перепрошують у нас, українців, за ці злодіяння російської армії і взагалі за війну, за віроломне вторгнення, за це путінське божевілля", - резюмував священник.

"Припинити братовбивчу війну"

Різночитання у трактуванні подій в Україні між Російською церквою та УПЦ МП спостерігалося з перших днів війни.

Вознесенський храм у селі Бобрик в Україні - фото 88896
Вознесенський храм у селі Бобрик в Україні

 

Вже за кілька годин після початку вторгнення настоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій звернувся до Володимира Путіна з проханням "негайно припинити братовбивчу війну".

28 лютого, на п'ятий день війни, синод УПЦ МП попросив патріарха Московського і всієї Русі Кирила закликати керівництво Російської Федерації до негайного припинення військових дій, які вже загрожують перетворитися на світову війну.

Прямої відповіді на ці два звернення не надійшло.

Проте 6 березня, у Прощену неділю перед початком Великого посту патріарх Кирило фактично підтримав кремлівську версію подій в Україні, додавши до неї нові деталі.

За його словами, чи не головною причиною конфлікту на Донбасі був відчайдушний спротив сходу України тому, щоб на цій території проводились гей-паради.

"Ми знаємо, що якщо люди або країни відкидають ці вимоги (провести гей-парад. - Ред.), то вони не входять до того (західного. - Ред.) світу, вони стають для нього чужими", - описав патріарх Кирило диспозицію конфлікту на Донбасі.

Більшість єпископів УПЦ незадоволені позицією Кирила, але не всі про це кажуть публічно.

Різко проти Росії та війни виступив єпископ Іона, настоятель Іонинського монастиря Києва. Раніше він був відомий проросійськими позиціями.

Тернопільський та Кременецький митрополит Сергій, на чиїй території розміщена Почаївська лавра, оприлюднив заяву із засудженням війни Росії та Путіна проти України та відмовився від його нагороди.

Сергія також раніше вважали досить лояльним до Москви єпископом.

Церкви під вогнем

Храм Різдва Пресвятої Богородиці у селі В'язівка Житомирської області - фото 88898
Храм Різдва Пресвятої Богородиці у селі В'язівка Житомирської області

 

В УПЦ МП не коментували тези проповіді предстоятеля Російської церкви.

Натомість вже 7 березня інформаційно-просвітницький відділ УПЦ МП повідомив, що лише за понеділок російським вогнем було знищено два храми на Житомирщині та Київщині.

"Від обстрілів, спричинених агресією РФ, постраждали церква та монастир у Чернігові", - йдеться у заяві церкви.

У селі В'язівка ​​Житомирської області зруйновано храм Пресвятої Богородиці Овруцької єпархії УПЦ, збудований у 1862 році.

За інформацією секретаря Овруцької єпархії диякона Сергія Стретовича, храм фактично знищено, вціліла лише дзвіниця.

Також обстріл зруйнував Вознесенський храм у селі Бобрик Київської області та Храм св. Михайла у місті Малин Житомирської області.

У селі Заворичі Броварського району Київської області внаслідок обстрілів згоріла побудована 1873 року Георгіївська церква Бориспільської єпархії УПЦ.

За інформацією парафіян, обстріли здійснили російські війська.

Георгіївський храм у селі Заворичі на Київщині загорівся після обстрілу російськими військовими - фото 88899
Георгіївський храм у селі Заворичі на Київщині загорівся після обстрілу російськими військовими

 

"Наші парафіяни розповіли, що на власні очі бачили, що коли частина з них пересувалася, то відстрілювалися по будинках, а один снаряд направили прямо в купол храму, який був ліворуч від їхнього руху. Так вони прикриваються. З кулемета розстріляли паркан церкви. Слава Богу, що там не було нікого", - передав слова очевидців настоятель храму протоієрей Петро Котюк.

Мовчазний протест

Втім, єдиної, соборної відповіді на російське вторгнення, яка б виходила за рамки нехай і гучних, але заяв, Українська церква Московського патріархату ще не підготувала.

Деякі її єпископи благословили священників своїх єпархій не поминати патріарха Кирила наприкінці богослужінь - це крайня форма висловлювання протесту проти церковної політики, доступна звичайному священнику.

Священник і богослов Кирило Говорун, який очолював відділ зовнішніх церковних зносин УПЦ МП, заявив в ефірі "Громадського радіо", що, за його даними, у церкві зараз обговорюють варіант із повною відмовою згадування патріарха Кирила.

Сам Говорун називає це багато в чому символічним кроком.

"Паралельно із цим йде обговорення того, щоб УПЦ МП проголосила автокефалію", - розповів архімандрит Кирило.

При цьому, за словами Говоруна, поки що сам митрополит Онуфрій згадує Московського патріарха, загалом це не вирішує ситуацію.

Ще один варіант розвитку подій, про який говорить Говорун, - це поминання священниками УПЦ МП не патріарха Кирила, а Вселенського патріарха Варфоломія.

Відносини між патріархіями в Москві та Константинополі були розірвані після того, як Варфоломій ухвалив рішення дарувати самостійність раніше не визнаній Українській церкві, яка зараз відома як ПЦУ. Ця церква від початку бойових дій відкрито і прямо висловила своє неприйняття російської агресії.

Саме з нею у перспективі - після проведення нового об'єднавчого собору - теоретично могли б об'єднатися ті священники та миряни УПЦ МП, які внаслідок нинішніх подій утратять будь-яке бажання перебувати у духовній єдності з Російською церквою.

Як зазначає російський журналіст і церковно-громадський діяч Сергій Чапнін, двоє найяскравіших та найпопулярніших медіапроповідників РПЦ - протоієреї Андрій Ткачов та Артемій Володимиров - перетворилися на замполітів, які агітують за війну. Але загалом подібних до них значно більше. Ще більше тих, хто намагається промовчати, не висловлювати свою думку - аби чогось не вийшло.

Митрополит Онуфрій біля у монастирі в Феофанії біля Києва молився за вигнання чужинців. З ним був Вадим Новинський - православний олігарх з проросійськими поглядами - фото 88900
Митрополит Онуфрій біля у монастирі в Феофанії біля Києва молився за вигнання чужинців. З ним був Вадим Новинський - православний олігарх з проросійськими поглядами

 

"Церква сьогодні не має своєї мови, щоб у критичний момент підняти свій голос, - пише Чапнін на своїй сторінці у фейсбуці. - Церква користується або мовою благочестя, яка під час війни звучить нудотно фальшиво, або мовою державної пропаганди, яка звучить не менш нудотно і не менш фальшиво".

На його думку, швидко знайти нову живу мову Церква не зможе - для цього потрібен час, якого немає.

У будь-якому разі вже зараз зрозуміло, що з нинішньої війни ані РПЦ, ні УПЦ МП не вийдуть у тому вигляді, в якому вони були раніше.