Ювілейний номер «Патріярхату»: нам 45 років
З нагоди ювілею редакція часопису організовує міжнанродну конференцію «Між журналістикою і ортодоксією: прозорість та відповідальність» (Between journalism and orthodoxy: transparency & resposibility), яка відбудеться у Львові 20 жовтня 2012 року з нагоди 45-літнього ювілею від дня заснування журналу «Патріярхат».
Майже піввіку журнал мандрує до різних куточків світу. Він переходить у спадщину, в прямому сенсі цього поняття, адже в діаспорних сім’ях, де батьки започаткували передплату, її продовжують діти та внуки. Це знаємо з уст самих читачів.
Чи продовжиться ця традиція? Значною мірою це залежить від Вас, дорогі Читачі…
З нагоди ювілею редакція часопису організовує міжнародну конференцію «Між журналістикою і ортодоксією: прозорість та відповідальність» (Between journalism and orthodoxy: transparency & resposibility), яка відбудеться у Львові 20 жовтня 2012 року з нагоди 45-літнього ювілею від дня заснування журналу «Патріярхат».
Спеціальний гість конференції – всесвітньо відомий журналіст, ватиканіст, старший кореспондент американського видання National Catholic Reporter, аналітик ватиканської рубрики CNN Джон Аллен.
Вашій увазі пропонуємо №5, 2012
До 45-ї річниці журналу «Патріярхат»
Кожне починання має свою передісторію, свої причини й приводи. Саме про це, про події, що передували заснуванню «Патріярхату» згадує довголітній (1977–2002) редактор журналу Микола Галів.
Журнал мав би виховувати здорових духом, вільних християн
«…Мені подобається «Патріярхат» тим, що він усе-таки дає поживу не тільки для тих, хто вважає себе воцерковленим, а й для того допитливого, який позитивно ставиться до Церкви, але залишається збоку». Вмирання, відродження, переродження… доцільність Патріархального руху сьогодні, актуальність його дітища – журналу «Патріярхат», політичність і релігійність мирянських ініціатив, про це – в інтерв’ю з членом редакційної колегії видання Мирославом Мариновичем.
Між естетикою і фетишизмом
Чи можливим є вагомий крок вперед у наповненні церковного середовища творчо сміливими та богословсько змістовними творами сакрального мистецтва, хто стоїть на заваді і чи українські митці здатні на якісне відповідальне особисте служіння у процесі «виповідання» Бога фарбами – тему одного з попередніх номерів «Патріярхату» продовжує Маркіян Філевич.
«Слава Ісусу Христу!» – «На віки, амінь!» (До історії впровадження християнського привітання в Україні)
Більше ніж двісті років на вустах галичан, але не вони перші або як єпископ вчив своїх вірних правильно вітатися. Минувшиною поцікавився історик Ігор Скочиляс.
Богослов’я мирян чи Божого люду?
XVI екуменічна конференція Orientale Lumen присвячена темі «Богослов’я мирян». Акценти доповідей було поставлено на те, що ««усі» є царським священством і вираженням цього царського священства є чотири прояви служіння: у літургії, захисті віри, праці милосердя та духовному провідництві». Родзинками почутого ділиться учасниця конференції, голова Патріархального Товариства у США Рома М. Гайда.
Бути вірним Богові і Україні. До 100-ліття Пласту
Організація, в якій була вихована не одна сотня визначних достойників народу і Церкви. Що вона пропонує, над чим працює, де стикається із церковною «стіною»? Про це «Патріярхат» питав пластуна-сеньйора митр. прот. д-р Михайла Димида.
Марта Цегельська (Скобельська) Прирікаю тобі вірність…
«Я зрозуміла всі свої ходи, всі невдачі та випадковості, повороти долі і те, що я вважала рагедіями. Переді мною в один момент постав їхній сенс. Я зрозуміла роль Бога у своєму житті, роль чоловіка і тих великих людей, яких судилося знати: Шептицького, Чарнецького…», – так кілька днів перед смертю оповідала найближчим Марта Цегельська, дружина підпільного священика Артемія Цегельського, «велика» мама й бабуся, свідома українка та вірна християнка.
Церковний переворот 1632 року: феодальна інтрига як шлях порятунку Церкви
Історик Віктор Заславський продовжує вербальними фарбами малювати церковну історію: як Петро Могила став героєм, два митрополити на Київському престолі та «felix culpa» визначного православного реформатора.
Греко-католицька Дакія
Цього разу рубрика Східні Церкви знайомить з Румунською Греко-Католицькою Церквою. Віхи її історії у певних моментах стоять дуже близько до віх історії УГКЦ, адже багато геополітичних процесів були спільними для східних слов’ян, тому запрошуємо до поглиблення знань про Церкву-сестру.
Перемишль. Найстаріша руська єпархія
Землі пограниччя, землі, що відіграли немаловажну роль у формуванні української національної свідомості, землі, що врешті зостались «розсіченими» навпіл, але українці, про яких владика Іван Мартиняк каже: «ніколи не здавалися історичним хуртовинам і зуміли вистояти при своїй Церкві та своєму народові. Вміли і надалі готові жертвувати своїм життям для важних справ» не покинули їх.
Запрошуємо до передплати через Укрпошту (передплатний індекс 90827), а також безпосередньо через редакцію:
ПАТРІЯРХАТ
пл. Св. Юра, 5
м. Львів, 79000
Лідія Мідик – заступник головного редактора (Львів)
тел. (032) 247-40-56
e-mail: [email protected]
Для передплатників зі США, Канади та Країн Західної Європи:
Чек про оплату (25 $ на рік) з адресою надсилати:
THE PATRIARHATE
P.O.Box 285, Cooper Station
New York, NY 10276
Світлана Махно – Адміністратор журналу «Патріярхат»
Українське Патріярхальне Товариство у США
718-667-1670 // e-mail: [email protected]
